Голос ветеранів

    Дата публікації: 04.08.2026

    У громаді створили Раду, яка допомагатиме тим, хто повернувся з війни

    Коли ветеран повертається з фронту, у нього іноді виникають непорозуміння з цивільними. І нерідко він залишається з проблемами сам на сам. Не знає, як оформити пільги, підтягнути здоров’я та де знайти психологічну підтримку. Саме задля розв’язання таких питань у Петрівській громаді 27 червня створили Раду ветеранів. Цей орган, до складу якого увійшло 28 осіб, має стати містком між ветеранами та владою. Наразі у громаді понад 100 ветеранів, 88 загиблих і 50 безвісти зниклих воїнів, родини яких також потребують підтримки. Голова Ради ветеранів Віталій Бруневич і його заступниця Олена Бережна розповіли «Київському морю» про свою діяльність та з якими питаннями можна до них звертатися

     

    Тренер і військовий

    Віталій Бруневич — родом з Чернівців. Більшу частину життя працював у рідному місті у фонді реабілітації людей з інвалідністю. Був помічником народного депутата із соціальних питань, а з 2018 року — тренером зі змішаних єдиноборств.

    — Маю певні досягнення як тренер. Але найбільше — це мої сини, які стали чемпіонами України, Європи і світу з хортингу, — ділиться Віталій Бруневич.

    На момент початку повномасштабного вторгнення Віталій разом з дружиною і двома синами жив у Петрівській громаді. Старший син мешкав у Чернівцях. До лав 206-го добровольчого  батальйону київської тероборони вступили разом з середнім сином, якому тоді було 24 роки. У батальйоні Віталій Бруневич прослужив до травня 2022 року, потім дістав травму в Ірпені. Лікувався і паралельно викладав у школі в Старих Петрівцях захист України, а в березні 2023-го знову повернувся до війська.

    — Потрапив у 321-й окремий батальйон охорони забезпечення. Відразу — на Куп’янськ, потім Слов’янськ. Практично до кінця своєї служби я був на Донецькому напрямку. Звільнився в 2025 році за станом здоров’я. Отримав певні ушкодження під час служби, дали третю групу інвалідності, — ділиться Віталій Бруневич.

    Син ветерана теж пішов у ЗСУ, служить і досі на найгарячіших напрямках. Віталій розповідає, коли повернувся в громаду з фронту, не мав жодної інформації про місцевих ветеранів, поки не познайомився з іншим ветераном — головою громадської організації «Побратими громади» Олександром Мережком.

    — Олександр запропонував спільно працювати. Я вступив до ГО, і ми почали разом займатися ветеранськими питаннями, — каже Віталій Бруневич.

    Разом з Олександром Мережком та іншими побратимами став ініціатором створення ради ветеранів, головою якої його і обрали.

    Знати свої права

    Рада ветеранів працює на громадських засадах. Її основне завдання — допомогти демобілізованим зорієнтуватися у своїх правах і можливостях. Віталій Бруневич додає, що часто ветерани не мають бажання оббивати владні пороги, їм простіше звернутися з проблемами до побратимів.

    — Більшість військовослужбовців, які звільнилися, не знають про свої права та можливості. Я думаю, що наша рада буде, як місточок, який поєднає владу, ветеранів та родини загиблих і зниклих безвісти, — вважає Віталій.

    Рада ветеранів планує вивчити спектр проблем і вносити свої пропозиції на розгляд органів влади або задіяти для допомоги власні ресурси. Віталій Бруневич додає: є проблематика, розв’язати яку неможливо на рівні громади. Треба шукати гранти, подаватися на різні соціальні програми. Зокрема, голова Ради ветеранів зазначив, що наразі у ветеранів є проблеми з перевізниками: водії приватних автобусів не завжди готові везти колишнього військового безоплатно. Подібна ситуація і в медицині: люди не знають, які послуги та ліки можуть отримувати без грошей, які пільги мають. Також представники Ради повідомлятимуть про законодавчі зміни та різні заходи, що стосуються ветеранів.

    — Була дуже захоплива програма туристичних поїздок у Карпати. Ветерани піднімались на Говерлу. Серед нас багато тих, кого цікавить культурний розвиток і активний відпочинок, — запевняє Віталій Бруневич.

    Ще один приклад — швейцарська програма зміни фаху. Віталій ділиться, що закінчив курси, де отримав додаткову професію — фахівця із сонячної енергетики. Також у центрі для ветеранів, який невдовзі запрацює у Нових Петрівцях, Віталій Бруневич планує відкрити масажний кабінет.  Голова Ради наголошує, що до них можуть звертатися не тільки ветерани, але й нинішні військовослужбовці, і вони намагатимуться їм допомогти.

    Найболючіша категорія

    Олена Бережна — заступниця голови Ради ветеранів. Вона з 2023 року допомагає родинам полеглих воїнів. Саме тоді загинув на війні колишній чоловік, батько її дітей.

    — Для нашої родини це була важка втрата. І діти проживають її до сьогодні. На той час не було навіть такого поняття, як меморіалізація загиблих у громаді. Нині ми разом із сільською владою організували бодай місця вшанування пам’яті, — розповідає вона.

    Заступниця голови Ради ветеранів за професією психологиня. Вважає, що категорія людей, з якими вона працює, одна з найвразливіших. Адже родини загиблих та зниклих безвісти не тільки переживають втрату близької людини, але й часто стикаються з нерозумінням з боку оточення.

    — У суспільстві нерідко звучать закиди, що родини загиблих захисників отримують великі виплати, хоча ніякі гроші не замінять рідну людину. Крім того, на практиці багато сімей стикаються з тривалими бюрократичними процедурами або взагалі ще не одержали компенсацій, — пояснює Олена.

    «Ми — герої тоді, коли там»

    Керівники Ради ветеранів додають, що найголовніша їхня мета, аби ні ветерани, ні родини загиблих і зниклих безвісти не почувалися покинутими. Щоб знали, куди звернутися, отримати допомогу з документами, лікуванням, роботою чи просто поговорити з людьми, які вже пройшли цей шлях.

    — Треба зробити так, щоб ветерани не почувалися такими загубленими, як ми колись. Бо герої тоді, коли ми там. А як повертаємося, про нас часто забувають, і ми залишаємося осторонь. Тому наше завдання — один одного підтримувати, — говорить Віталій Бруневич.

    Читайте також

    Неймовірні пригоди кота Шелі

    Читати далі

    Історія Лютежа в одній книзі

    Читати далі

    Голос ветеранів

    Читати далі

    Без води — і ні туди, і ні сюди

    Читати далі

    Зеленський змінив керівника Київщини

    Читати далі

    Укриття нема, ремонт є

    Читати далі

    Війна забрала після фронту

    Читати далі

    Випробування спекою і сухими кранами

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі