«Завжди допомагав товаришам»
Дата публікації: 06.05.2026
13 квітня громаду знову об’єднала скорбота. Прощалися з військовим Ярославом Власюком.
Захисник народився 1994 року в Києві, там пішов до школи. 2007 року сім’я переїхала в Нові Петрівці. Ярослав продовжив навчання у Новопетрівській ЗОШ №3.
2010 року вступив до Київського коледжу архітектури будівництва і дизайну та здобув освіту техніка-технолога. Далі продовжив навчання в Інституті інноваційної освіти Київського національного університету будівництва та архітектури.
Працював в Управлінні експлуатації водопровідних мереж інженером. З 2020 року змінив фах і став займатися садівництвом.
З перших днів воєнної агресії чоловік записався в Територіальну оборону Петрівської громади. З листопада 2024 року Ярослав проходив службу в підрозділах Збройних Сил України.
Загинув захисник 1 квітня 2026 року поблизу населеного пункту Тарасівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
Побратими характеризують Ярослава як позитивну та відповідальну людину. Він мав авторитет серед колег, сумлінно виконував свої обов’язки і був дуже вмотивованим. Завжди допомагав товаришам і не був байдужим до чужої біди.
Ярослав Власюк був єдиним сином своєї мами та батьком 10-річного хлопчика.
Вічна шана і щирі співчуття рідним і близьким загиблого.
Читайте також
Місце, де чекають своїх
«Не дай, Боже, нікому таке пережити»
«Плани, яким не судилося здійснитися»
«Завжди допомагав товаришам»
Загинув на Донеччині за Україну
Замість весільного маршу — прощання
Війна забрала після фронту
Випробування спекою і сухими кранами
Два роки чекали на диво
Забрала хвороба
Право на власне майбутнє
Вимір відповідальності
Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує
«Плани, яким не судилося здійснитися»
«Завжди допомагав товаришам»
