Два роки чекали на диво
Дата публікації: 08.07.2026
24 червня у Лютежі й Гуті-Межигірській прощалися із земляком, старшим солдатом Олегом Гузовським.
Олег народився 1991 року в Гуті-Межигірській. Після закінчення лютізької школи навчався в Києві на кухаря-кондитера.Однак потім вирішив пов’язати своє життя з військовою справою.
У 2017 році Олег підписав контракт із ЗСУ. З жовтня 2017-го по березень 2018 року брав участь в АТО. Після початку повномасштабного вторгнення вступив до лав Петрівського ДФТГ, а у вересні 2022-го пішов на фронт.
Олег Гузовський служив у 47-й бригаді, обіймав посаду командира відділення. Виконував бойові завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках. Олег зник безвісти 1 липня 2024 року в районі населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області. Два роки про нього не було жодної інформації, але рідні вірили в те, що він живий. На жаль, у червні 2026 року після проведення ДНК-експертизи прийшла найстрашніша звістка — Олег загинув.
У захисника залишилися син, дружина та мама. З ним попрощалися в Лютежі та поховали на кладовищі у Гуті-Межигірській.
Вічна пам’ять, честь і шана Герою!

Читайте також

Два роки чекали на диво

Забрала хвороба

Право на власне майбутнє

Вимір відповідальності

Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

«Плани, яким не судилося здійснитися»
Два роки чекали на диво
Забрала хвороба
Право на власне майбутнє
Вимір відповідальності
Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує
«Плани, яким не судилося здійснитися»
«Завжди допомагав товаришам»
«На нього завжди можна було покластися»
Загинув на Донеччині за Україну