Два роки чекали на диво
Дата публікації: 08.07.2026
24 червня у Лютежі й Гуті-Межигірській прощалися із земляком, старшим солдатом Олегом Гузовським.
Олег народився 1991 року в Гуті-Межигірській. Після закінчення лютізької школи навчався в Києві на кухаря-кондитера.Однак потім вирішив пов’язати своє життя з військовою справою.
У 2017 році Олег підписав контракт із ЗСУ. З жовтня 2017-го по березень 2018 року брав участь в АТО. Після початку повномасштабного вторгнення вступив до лав Петрівського ДФТГ, а у вересні 2022-го пішов на фронт.
Олег Гузовський служив у 47-й бригаді, обіймав посаду командира відділення. Виконував бойові завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках. Олег зник безвісти 1 липня 2024 року в районі населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області. Два роки про нього не було жодної інформації, але рідні вірили в те, що він живий. На жаль, у червні 2026 року після проведення ДНК-експертизи прийшла найстрашніша звістка — Олег загинув.
У захисника залишилися син, дружина та мама. З ним попрощалися в Лютежі та поховали на кладовищі у Гуті-Межигірській.
Вічна пам’ять, честь і шана Герою!

Читайте також

Війна забрала після фронту

Випробування спекою і сухими кранами

Два роки чекали на диво

Забрала хвороба

Право на власне майбутнє

Вимір відповідальності
Війна забрала після фронту
Випробування спекою і сухими кранами
Два роки чекали на диво
Забрала хвороба
Право на власне майбутнє
Вимір відповідальності
Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує
«Плани, яким не судилося здійснитися»
«Завжди допомагав товаришам»