Били головою об асфальт, кулаками та ногами

    Дата публікації: 09.06.2026

    У центрі Нових Петрівців колишні подруги завдали тілесних ушкоджень 11-річній дівчинці

    Закрита черепно-мозкова травма, струс мозку, численні забої спини і закрита травма живота. З таким діагнозом госпіталізували ученицю Новопетрівського ліцею, яку в центрі села побили «подруги». Поліція відкриває кримінальне провадження, а директорки навчальних закладів, де вчаться підозрювані, кажуть, що провели з ними та батьками виховну роботу

    Покликали поговорити

    До редакції «Київського моря» звернулася новопетрівчанка Тетяна (ім’я змінено) і розповіла, що її дочку жорстоко побили. Аби ще більше психологічно не травмувати дитину публічним розголосом, мама попросила не оприлюднювати їхніх імен.

    Раніше Тетяна повідомляла, що її 11-річна донька стала жертвою кібербулінгу: в телеграм-каналі «Жесть Петрівці» підлітки ображали дівчинку та погрожували їй. Після звернення до поліції групу закрили, але потім вона відновила свою діяльність.

    9 травня Катя (ім’я також змінене) гуляла на вулиці, їй зателефонували знайомі дівчата й попросили підійти до них поспілкуватися за магазин «Фора», що в центрі Нових Петрівців.

    — Після короткої розмови одна з дівчат напала на Катю, штовхнула її на землю й почала бити головою об асфальт. Коли моя дитина змогла вирватися, інша дівчинка сіла на неї зверху і лупцювала, тримаючи за коси, — розповідає Тетяна.

    Новопетрівчанка додає, що її дочку били по голові кулаками, ногами в живіт і намагалися душити. При цьому за екзекуцією спостерігала компанія підлітків, а одна з дівчат, яка брала участь у побитті, знімала катування на мобільний телефон.
    Організаторка бійки пригрозила, мовляв, якщо хтось втрутиться, то його також поб’ють.

    На зустріч Катя пішла зі ще однією подругою, але та була з другого боку «Фори». Тетяні вона пояснила, що нічого не бачила, а тільки чула крики і шум. Однак на допомогу подрузі не прийшла і нікого не покликала.

    Перейшли межу: після образ у телеграмі колишні подруги побили школярку.
    Фото ілюстративне з сайту www.magnific.com

    Просинається і кричить уночі

    Тетяна каже, що не знає точно, скільки часу били її дочку. Невідомо, чим би все закінчилося, якби не чоловік,котрий втрутився.
    Це допомогло Каті втекти.

    — Вона ще й сама додому прийшла. Я їй назустріч вибігла, почула, що вона плаче. Дитина йшла вся побита, розтріпана і брудна. Я викликала «швидку» та поліцію, — розповідає Тетяна.

    Лікарі оглянули дівчинку й повідомили, що треба госпіталізувати, оскільки була підозра на внутрішню кровотечу.

    У лікарні Катя провела тиждень. Їй діагностували закриту черепно-мозкову травму, струс мозку, численні забої спини і закриту травму передньої частини живота.

    Нині фізично дитині стало краще, хоча ще часто болить голова і бувають запаморочення. Однак її психологічний стан, за словами
    мами, тяжкий.

    — Вона досі вночі просинається і кричить. Мало того, що їй було боляче, так ще й це відчуття зради. Адже то були її подруги, з якими вона з однієї тарілки їла, — обурюється Тетяна.

    До школи Катя зараз не ходить, перебуває на лікарняному. Гуляти в Нових Петрівцях мама їй не дозволяє.

    «За компанію»

    Про причини побиття дівчинки невідомо. Тетяна каже, що питала одну з підозрюваних у нападі, за що побили Катю. Дівчинка заявила, що не знає, бо робила це «за компанію».
    Мовляв, потрапила під вплив іншої подружки, авторки постів про Катю у групі «Жесть Петрівці». Колись дівчата дружили, обмінювалися фотографіями, а потім посварилися. Колишня подруга почала виставляти Катині знімки в інтернет з
    образливими підписами.

    Тетяна написала заяву у Вишгородський райвідділок поліції. Після виходу з лікарні Катя дала правоохоронцям свідчення. У Вишгородському районному управлінні поліції «Київському морю» станом на 25 травня повідомили, що ювенальна превенція
    вже майже закінчила перевірку. Днями відомості передадуть до відділу дізнання і буде порушено кримінальне провадження спочатку за 125 статтею КК — легкі тілесні ушкодження. У поліції додали, що дізнавачі вилучать медичну документацію і призначать судово-медичну експертизу, яка визначить ступінь тяжкості ушкоджень, і тоді справу можуть перекваліфікувати.

    Також відомо, що всі учасники інциденту встановлені, відеозапис, який вони здійснювали, правоохоронці вилучили.

    Тренд на жорстокість

    Відомо, що підозрюваним у побитті дівчинки підліткам 13 і 15 років. Одна з них навчається у Новопетрівському ліцеї, а друга у Петрівському, що у Старих Петрівцях.

    По коментарі ми звернулися до керівниць цих навчальних закладів.

    — Побита дівчинка і та, що била, — з нашого ліцею. Вони були подружками. Відповідну роботу ми провели з нападницею та її батьками, — повідомила директорка Новопетрівського ліцею Алла Тишковська.

    Директорка Петрівського ліцею Ольга Петровська також розповіла про виховну роботу в закладі.

    — Подія сталася у вихідний. Не на території закладу освіти. Цю справу розслідує поліція. Виховну роботу ми як проводили, так і проводимо, та, на жаль, тренди тік-току з прикладами жорстокості, які він активно поширює, для підлітків важливіші за слова педагогів, — пояснює директорка.

    «Київське море» буде стежити, як розвиватиметься ситуація далі. Непокаране зло зростає. Цькування в інтернеті, за яке ніхто не поніс покарання, вже переросло у фізичне насилля на вулиці. Шокує не тільки жорстокість нападниць, але й байдужість тих, хто спостерігав.

    Якими виростуть наші діти, залежить від усіх нас: батьків, педагогів, громадськості, влади, правоохоронців. Чи вдаватимуться
    до насильства? Чи вмітимуть захиститися? Чи прийдуть або покличуть на допомогу? Чи усвідомлюватимуть наслідки своїх
    вчинків? Чи нестимуть за них відповідальність?

    Завдання дорослих нині зробити все можливе, щоб винні були покарані і такі інциденти більше не повторились. Ніхто ж не хоче, щоб на лікарняному ліжку опинилася ваша дитина. Правда ж?

    Текст — Яна Осадча

    Читайте також

    Ця чарівна купальська ніч

    Читати далі

    Півонії, обійми і донати для фронту

    Читати далі

    «Якщо загину, нехай мене поховає дядя Коля»

    Читати далі

    Від футболу до таборів закордоном

    Читати далі

    Запустити серце — врятувати життя

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі