«Мої бабусі спалювали листя, а я компостую»

    Дата публікації: 15.10.2024
    Замість багаття: Світлана Лобачова вже понад 10 років використовує компостер для перероблення органічних відходів

     

    Дим уже став постійним атрибутом осені. Дихати нема чим, бо деякі недбалі петрівчани не шкодують ані сусідів, ані себе — палять траву, листя, залишки городини. Хочете уникнути штрафів і скандалів та ще й отримати добрива для городу? Займіться компостуванням

    Дрони літають —паліїв виявляють

    — Нещодавно в Старих Петрівцях чоловік спалював траву у своєму дворі, й це призвело до пожежі. Поліція досить оперативно відреагувала на виклик, ми склали адміністративний протокол на палія, але той відмовився підписати документ, — розповів начальник відділу благоустрою Петрівської сільської ради Ігор Філіпченко.

    За його словами, якщо порушник не з’явиться на повторне засідання адміністративної комісії, справу передадуть до виконавчої служби, щоб стягнути штраф.

    Окрім сільської ради та поліції, з порушниками борються й рятувальники.

    — З початку року задля виявлення паліїв наші інспектори здійснили 625 рейдів із використанням БПЛА, а до адміністративної відповідальності за порушення пожежної безпеки притягнули 47 осіб по всьому району, — розповів iнспектор Вишгородського районного відділу ДСНС Ігор Рибець.

    Порушників буде покарано

    Важливо пам’ятати, що згідно зі статтею 77.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за самовільне випалювання рослинності чи її залишків передбачено штрафи від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює від 3 060 до 6 120 гривень.

    Тож якщо ви помітили порушників, зверніться до поліції або до сільської ради.

    Небезпечні наслідки

    — Природі потрібно до шести років, щоб відновитися після такого спалювання. А те, чим ми дихаємо — це канцерогени, чадний газ і важкі метали, які осідають у легенях і поступово руйнують наше здоров’я. Є ризики отримати запаморочення, проблеми з диханням, а в довгостроковій перспективі — хронічні та онкологічні захворювання, — розповідає заступниця директора ГО «Екодія» Марія Бєлкіна.

    Корисні альтернативи

    Опале листя може стати чудовим добривом. Розкидаючи його на грядках, ви створюєте відмінну мульчу для рослин, яка захищає ґрунт, покращує його якість, запобігає пересиханню та росту бур’янів.

    — Компостування — це простий та ефективний спосіб перетворити листя й суху траву на натуральне добриво для вашого саду чи городу, — пояснює Марія. — Просто використайте спеціальний компостний контейнер або викопайте яму на ділянці в провітрюваному місці. Регулярно перемішуйте матеріал і додавайте свіжий ґрунт, щоб пришвидшити процес. Так ви зменшите кількість відходів і заощадите на добривах.

    Переосмислення традицій

    44-річна Світлана Лобачова та її сім’я 12 років тому побудували дім у Старих Петрівцях. Тоді ж зіткнулися з проблемою: всі залишки їжі, скошену траву та рослинні відходи потрібно було кудись дівати. Спочатку не було сміттєвих баків, а сміття в селі вивозили всього раз на тиждень.

    — Ми одразу купили компостер. Це була одна з перших речей після генератора та інтернету, яку ми придбали. Та його навіть не обов’язково купувати — можна зробити самому. Головне — розуміти, як це працює: зверху кидаєш, знизу береш, — ділиться з усмішкою Світлана.

    Крім стандартних органічних відходів, у компостері живе особлива «родина» — каліфорнійські черв’яки. Спочатку господиня думала, що вони не перенесуть зиму, однак ті настільки швидко розмножуються й чудово виконують свою роботу, що вже 10 років живуть у компостері. Вони їдять усе це сміття й перетворюють його на чудовий гумус.

    — Люди в селі кажуть: «Наші діди з бабами палили листя, тому і ми будемо», — сміється петрівчанка. — Ну, мої бабусі теж робили це, раніше було нормальним спалювати відходи, але часи змінюються.

     

    За інформацією Вишгородського районного управління ГУ ДСНС України у Київській області з початку 2024 року у Вишгородському районі через спалювання трав’яного настилу сталося 345 пожеж, з них 43 зафіксовано в Петрівській громаді.

     

    Текст і фото — Валерія Головачова

    Читайте також

    Місце, де чекають своїх

    Читати далі

    «Не дай, Боже, нікому таке пережити»

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі