Цвіте і пахне

    Дата публікації: 02.09.2020

    Як запобігти алергії та чи можна її позбутися назавжди?

     

    Очі сльозяться і печуть, шкіра свербить, хочеться безупинно чхати. Це ознаки алергії – підвищеної чутливості організму до звичних подразників білкової природи. Кількість звернень до алергологів зростає у весняно-літній період

     

    Що це таке і звідки береться?

     

    Алергія виникає, коли наша імунна система занадто активно реагує на чужорідний білок. Організм людини виробляє антитіла, які намагаються цей білок нейтралізувати.

     

    Алергія може з’явитися у будь-якому віці, проте її перші прояви найчастіше виникають у дітей та підлітків.

     

    Найтиповішими провокаторами алергічних реакцій є пилок рослин, їжа, ліки, пір’я птахів, пух і шерсть тварин. Проте поштовхом до виникнення цього стану також можуть стати застуди, стреси та забруднення навколишнього середовища – словом, усе те, що послаблює захисні функції організму.

     

    Слід відрізняти алергію від так званої псевдоалергії – реакції організму, до виникнення якої імунна система не залучається, хоча ознаки цих двох станів доволі схожі. Для точної діагностики проводять спеціальні тести.

     

    Також важливо розрізняти алергію на продукти та нестерпність до них. При нестерпності організм патологічно реагує на якійсь продукт, але імунна система тут не задіяна. Типові симптоми нестерпності до їжі – здуття живота, нудота, блювання тощо.

     

    Від чхання – до ядухи

     

    Раніше симптоми алергії обмежувалися чханням, сльозотечею, висипом, свербінням шкіри та очей. Тепер алергіки дедалі частіше скаржаться на відчуття тиску у вухах, головні болі та запаморочення. Також нерідко виникають депресивний стан і підвищена дратівливість – через алергію людина не може відпочивати на природі, а це страшенно «б’є» по психіці.

     

    Вираженість алергічної реакції може бути доволі різною – від легкої сльозотечі до анафілактичного шоку, що здатен призвести до смерті. Тому слід уважно поставитися до засторог лікаря. У медичній літературі неодноразово описані випадки, коли фатальні наслідки ставалися при контакті з улюбленою кішкою чи собакою, від яких господарі-алергіки так і не змогли відмовитися; або при куштуванні випічки із курячим білком – одним із найпотужніших алергенів.

     

    Для з’ясування наявності та визначення типу алергії найчастіше проводять шкірні тести.

     

    Уникайте алергенів, тренуйте організм

     

    Якщо з’явилася алергія, вона супроводжуватиме людину все життя. Але це не означає, що алергіки приречені: за правильного підходу можна звести до мінімуму підвищення чутливості організму і убезпечити себе від подальших проявів.

     

    Насамперед – слід уникати контакту з алергеном. Треба відмовитися від тих продуктів, які викликають у вас таку реакцію. Пам’ятайте, що вона виникає не тільки на якийсь певний алерген, а й на ті, які мають схожу білкову структуру.

     

    Крім того, у період цвітіння рослин рекомендується завішувати вікна вологими шторами та якомога частіше проводити вологе прибирання.

     

    Звісно, уникнути контакту з алергенами не завжди вдається. Тому за потреби проводять специфічну імунотерапію: людині з підвищеною чутливістю вводять під шкіру порцію алергену, завдяки цьому організм до нього призвичаюється, відбувається таке собі «тренування» перед зустріччю із більшою дозою алергенного елементу.

     

    Варто також зазначити, що антигістамінні препарати, які призначають за підвищеної чутливості організму («Діазолін», «Кларитин» тощо), алергії не лікують – вони лише тимчасово ліквідують її прояви. Деякі з них викликають сонливість. Тому не сідайте за кермо, якщо вживаєте ці лікарські засоби.

     

    Життя алергіка може бути комфортним і безпечним, якщо контролювати свій стан, уникати алергенів, дотримуватися порад лікаря та здорового способу життя.

     

    Оксана Ковтонюк

    Читайте також

    Ця чарівна купальська ніч

    Читати далі

    Півонії, обійми і донати для фронту

    Читати далі

    «Якщо загину, нехай мене поховає дядя Коля»

    Читати далі

    Від футболу до таборів закордоном

    Читати далі

    Запустити серце — врятувати життя

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі