Сергій Шум: «Бойовий гопак гуртує однодумців»

Якщо ви шукаєте для своєї дитини не просто гурток, а й приємне товариство, де виховують патріотів, які вміють жити в гармонії з природою та дбати про себе, – тоді варто звернути увагу на козака Сергія ШУМА зі Старих Петрівців. Разом із сином він заснував гурт козацького вишколу «Межигірський сокіл». Виховання дітей стало справою життя пана Сергія

Наші діти змінюють наше життя

– Як у вашому житті з’явився бойовий гопак?

– За освітою я – педагог, але ніколи не ду­мав, що дійсно працюватиму з дітьми. Ми з дружиною вирішили віддати 4-річного сина на українськомовний гурток у на­ціональних традиціях, де дитина могла би пострибати-побігати. Знайшли бойовий гопак, про який раніше нічого не знали. Згодом зрозуміли, що це в рази краще, ніж ми очікували. Я возив сина до Києва на тренування, спостерігав і захоплювався, як від­бувалися заняття. Вони співали пісень, вивчали історію, стрибали, зма­галися, грали в різні ігри, ходили в походи. У моєму дитинстві такого не було. Захотілося й самому спробувати, долучитися. Я почав ходити на тренування разом із сином.

– А як стали тренером?

– Я вирішив, що бойовий гопак варто популяризувати. Пройшов тримісяч­ний інтенсив у Карпатах – підготовку для тренерів-наставників. У 2018 році на перший набір при­йшло п’ятеро дітей. Ми почали займати­ся. А зараз нас 50.

– А чим ви займа­лися до цього?

– Був приватним підприємець, мав свій фотосалон. Через каран­тин салон закрився, але під­приємцем я залишився. При­ймаю онлайн-замовлення на друк і виготовлення полі­графічної продукції. Сьогодні це не основна, а паралельна справа.

Запрошуємо хлопців та дівчат на заняття

– Гурт козацького вишко­лу «Межигірський со­кіл» – що це?

– Це об’єднання однодум­ців. Передусім – це діти, по-друге – це їхні батьки. Разом – колектив однодумців, який має спільну мету: проводити з користю своє дозвілля. Займатися і бойовим мисте­цтвом – бойовим гопаком – і підтриму­вати українські традиції (колядувати- щедрувати, співати веснянок), ходити в походи, організовувати різноманітні вишколи (орієнтуватися в лісі, робити хованки, як пластуни). Проте основа – це власне тренування з бойового гопака. Двічі на тиждень ми збираємося для ви­вчення бойових технік, граємо у гуртові ігри, що допомагають фор­мувати тіло, розвивати розум і кмітливість, уміння працювати у команді.

– Якого віку дітей при­ймаєте на тренування?

– Від п’яти років. Ніколи не пізно до­лучитися. Якщо дитині 10, 15 чи навіть 20 – приходьте. Приймаємо не лише хлопчиків, до нас також ходять і ді ­вчата. Не варто хвилюватися про трав ­матизм. У нас є різні напрямки трену ­вання. Початковий рівень – це різні забави, що не передбачають дотиків узагалі. Вищі рівні вже для підготова ­них вихованців з елементами контактного бою – борня. Використовуємо шоломи, капи та інші захисти, але це винятково за бажанням.

Тренування від вересня по травень відбуваються у Нових Петрівцях і Лютежі. На літній період дітей запрошують у табір на Толокунську Січ (від Лютежа – 30 км вище по Дніпру).

– Окремо є кінна школа?

– Так, рік тому заснували козацьку кін­ну школу в Лютежі, навчаємо дітей їзди верхи без сідла, задом наперед, лежачи на коні – по-різному. Діти дуже швидко опановують ці техніки – за два-три за­няття. Ми приймаємо всіх, навіть батьки дітей пробують. За підсумками навчаль­ного року провели змагання «Межи­гірський вершник» на честь дня наро­дження князя Свя­тослава Хороброго, який від семи років сидів на коні та міг метнути списа.

– Крім тренувань, спорту, є ще вихов­ний процес. Як це відбувається?

– По-перше, це патріотичне вихован­ня – вшанування героїв. Проводимо різні заходи до визначних історичних дат. По- друге, це екологічне виховання. Жити в гармонії з природою, не завдаючи шко­ди екології. Висадили вишневий сад у Межигір’ї, пояснюю, як сортувати сміття тощо. По-третє, особиста гігієна козака. Комплексне виховання, не лише фізичні тренування. У нас є своя книгарня, залу­чаємо до читання. Відвідуємо виставки, лекції, концерти, музеї, подорожуємо історичними місцями. На вихідних мо­жемо зібратися й поїхати разом у кіно. Влітку – на природу, аби зварити куліш, походи, виходи на «чайці» – це великий гумовий човен на 15 осіб. А також вла­штували у селі Толокунь табір для дітей. Вчимо дотримуватися певних правил, що допомагають успішно жити у суспіль­стві. Весело й із різними приказками.

Тематичні заходи

– «Межигірський сокіл» часто є органі­затором різноманітних заходів…

– Так, ми влаштовуємо показові висту­пи, історичні квести для дітей, лекції на козацьку та історичну тематику до важливих дат, проводимо заходи на за­мовлення й організовуємо традиційні українські святкування.

Аби долучитися до гурту «Межигірський сокіл», звертайтеся до Сергія ШУМА – тел. 067 443 43 78.

– На заходи ви запрошуєте усіх охочих?

– Є діти, які на тренування не ходять, але завжди долучаються до різного штибу дозвілля, що ми влаштовуємо. На те­матичні заходи запрошуємо усіх. Якщо заходи спортивні, гості стають гляда­чами-вболівальниками. Якщо це фоль­клорно-мистецький напрям, там важ­ливими складовими є одяг, пісні, обряди. Можуть бути показові виступи з батога­ми, шаблями, списами, довбнями. Про­те переважна частина – це інтерактивні забави, аби всі долучалися до дійства.

🟢 Марія САМАНЮК

Фото – Козацькі забави з архіву Сергія Шума