Що можна, а що заборонено у піст?

    Дата публікації: 08.05.2021

    Отець Тарас, настоятель Свято-Покровської церкви у Нових Петрівцях:

     

    – Піст – це час, аби більше молитися, більше читати духовної літератури, більше каятися у своїх гріхах. Якщо лише обмежувати себе в їжі, це нагадуватиме дієту. А піст тим і відрізняється, що він і тілесний, і душевний. Одне доповнює інше. Душею ми відроджуємося, коли каємося у своїх гріхах, намагаємося досягти рівня святості, до якого ми закликані Господом. І підтримкою цього є піст тілесний, коли ми обмежуємо себе у м’ясі та молочних продуктах. Звісно, хворим людям допускається не обмежувати себе в їжі, але вони можуть обмежити себе у спілкуванні, у перегляді тих чи інших передач, більше читати духовної літератури.

     

    Отець Василь, настоятель Церкви Казанської ікони Божої Матері у Старих Петрівцях:

     

    – У християнському православному світі кожному святу передує підготовка – піст. Їх чотири: Різдвяний, Пасхальний, Петрів (перед днем Петра і Павла) та Успенський (перед святом Успіння Пресвятої Богородиці). Аби гідно підготуватися до великого свята, нам треба якийсь час у чомусь себе обмежувати. Це – жертва заради Христа. Ми утримаємося від певного харчування, що приносить задоволення, заради Христа. Звільняються від обмеження в їжі під час посту люди, які тяжко працюють, вагітні жінки та тяжкохворі. Однак усі ми можемо замислитися над своїм духовним життям, над спасінням своєї душі, над любов’ю до Бога. Ми звертаємо увагу християн, що нам треба задуматися над своїм життям і змінюватися.

     

    Отець Андрій, настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці у Лютежі:

     

    – Сучасні люди часто плутають піст з дієтою. Однак дієта – це винятково для тіла. А піст – це комплексні заходи. Коли лікуєш організм, хороший розумний лікар говорить, що відповідне лікування потрібно проводити в комплексі. Піст для того, щоб заспокоїти душу, замислитися, і тілесно також. Бо коли живіт повний, то хилить до сну, і все йде зовсім по-іншому. Проте найбільше обмеження у нас повинно бути духовним. Це утримання від гріховних помислів і бажань, від ліні, заздрості, гордощів, гніву та вчинків, що зумовлюють ці почуття.

     

    Спілкувалася з настоятелями Марія ПІВТОРАК

    Читайте також

    Ця чарівна купальська ніч

    Читати далі

    Півонії, обійми і донати для фронту

    Читати далі

    «Якщо загину, нехай мене поховає дядя Коля»

    Читати далі

    Від футболу до таборів закордоном

    Читати далі

    Запустити серце — врятувати життя

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі