Зупинене життя
Дата публікації: 05.05.2026
У Нових Петрівцях дитячі колективи поставили мінівиставу про Чорнобиль
24 квітня у місцевому будинку культури відбувся театралізований вечір-реквієм «Чорнобиль. Зупинене життя», приурочений 40-вим роковинам катастрофи на Чорнобильській АЕС. На сцені дівчата — вихованки місцевих студій «Маніфік» і «Браво» — показали глибоку та естетичну історію про трагедію українського народу
Авторками ідеї та сценарію стали керівниця студії танцю «Маніфік» Анастасія Панфілова й керівниця театральної студії «Браво» Валерія Духота. У постановці взяли участь 20 дівчат від 10 до 15 років. Одні з них грали роль мешканців Прип’яті, інші — героїв-ліквідаторів, а хтось був в образі вогню та радіації.
— Я готувала своїх вихованок студії танцю «Маніфік» не просто до виступу, а до глибокого проживання історії. Понад місяць ми вчилися відчувати, а не лише рухатися: через імпровізацію, емоції, внутрішній стан. У постановці діти відкрилися по-справжньому, — розповідає Анастасія Панфілова.
На очах у глядачів постала історія про звичайну родину, маму і дітей, які жили у Прип’яті 1986 року і були вимушені покинути свою домівку. Вони думали, що це на кілька днів. Але навколо вирувала пожежа на реакторі, її гасили як звичайну, не знаючи про головного невидимого ворога — радіацію.
Учасниці вистави показували трагедію за допомогою танців, рухів, а іноді тиші.
— Це було непросто: не всім одразу давалося відчути і передати такий глибокий зміст. Використовували різні методи, щоб кожна дитина змогла пропустити ці емоції через себе і втілити їх у погляді, міміці, кожному русі, — ділиться Анастасія Панфілова.
Постановка містила багато символізму: іграшка, забута дитиною під час квапливих зборів, свічки, винесені та залишені на сцені юними акторками.
— Разом із командою «Центру культурних послуг» ми створили неймовірну атмосферу. Професійне світло і музика підсилювали кожну емоцію на сцені, — додає Анастасія.
Після закінчення мінівистави у залі на якусь мить запала тиша, потім глядачі стали аплодувати й викликали юних учасниць на сцену. У багатьох людей на очах були сльози.


Читайте також

Викриття на укритті

Зупинене життя

«Навіть трактор застрягне!»

Зимові випробування для петрівчан

Танець на заході сонця

Місія: нагодувати й зігріти
Війна забрала після фронту
Випробування спекою і сухими кранами
Два роки чекали на диво
Забрала хвороба
Право на власне майбутнє
Вимір відповідальності
Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує
«Плани, яким не судилося здійснитися»
«Завжди допомагав товаришам»