У нашій родині співали всі
Дата публікації: 03.12.2025
Керівник ансамблю «Новопетрівчанка» Іван Гайдичук про народну музику, колектив і творчі плани
Музикант Іван Гайдичук з 2012 року керує народним аматорським ансамблем «Новопетрівчанка». У колективі співають жінки віком від 35 до 75 років. Їхня творчість зрозуміла та близька майже кожному, адже вона народна, про життя. Баяніст розповів, як створювався колектив, змінювався його склад і репертуар. А ще зізнався: керувати хором — непросто, однак він мріє про ще більший. 9 листопада з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва Іван Гайдичук отримав подяку від Міністерства культури України
Чотирирічний музикант
У родині Івана Гайдичука на Буковині співали та грали на різних інструментах усі — дідусі, мати, батько, брат і сестри. Сам Іван почав займатися музикою в 4 роки.
— Мама закінчила музичну школу за класом фортепіано, старший брат теж навчався там. Це стало для мене ніби поштовхом. Я почав співати, пробувати натискати на різні клавіші, кнопочки, — розповідає він про свої перші кроки в музиці.
Потім Іван теж закінчив у Чернівцях музичну школу, училище, а згодом і музичну академію в Києві. Працював у різних аматорських колективах при університетах і у фольклорному етнографічному ансамблі «Калина».
— Мій основний фах — це гра на баяні. Можу трохи на фортепіано та ударних інструментах. І, звісно, люблю співати, — каже музикант.
Нині Іван Гайдичук викладає музику в Новопетрівській гімназії № 2.
Народження «Новопетрівчанки»
Так склалося, що Іван Гайдичук потрапив на роботу в будинок культури у Нових Петрівцях. Саме тут 2012 року й народився народний аматорський ансамбль «Новопетрівчанка».
— Прийшло декілька жінок, які дуже любили співати. І потроху ми почали працювати, набирати репертуар, — згадує Іван.
Одними з перших учасниць ансамблю були Марія Фадєєва та Ольга Самойленко. Марія Василівна — авторка відомої пісні колективу «Нові Петрівці», музику до якої створив Іван Гайдичук.
Певна річ, за роки склад «Новопетрівчанки» змінювався.
— Хтось приходив, хтось робив перерви. Старші люди за станом здоров’я або за сімейними обставинами покидають наш колектив, але завжди залишаються з ним у душі, як-от Ольга Самойленко, яка вже не виступає, але приходить на концерти, слухає і підтримує нас.
Єдиний чоловік
«Новопетрівчанка» — жіночий ансамбль. Однак співали в ньому й чоловіки.
— Здебільшого жінки приходили до нас. Були у нас і чоловіки колись, але небагато. Нині тільки я лишився, — ділиться Іван Гайдичук.
Керівник ансамблю додає, що в їхньому колективі, як у кожній родині, бувають гарячі дискусії і творчі суперечки.
— Я — вимоглива людина. Люблю, щоб усе робилося правильно, щоб ансамбль гарно показав себе на концерті чи заході, а потім можна організувати відпочинок, — розповідає голова творчого колективу.
Вільний час його учасники теж проводять разом: відвідують концерти, театри, екскурсії, особливо захоплюються творчістю хору ім. Григорія Верьовки.

Без пісні жити не можуть
Колектив виконує серйозні та жартівливі, народні та авторські, старі та нові пісні, написані самими артистками. Говорячи про аудиторію «Новопетрівчанки», Іван Гайдичук пояснює:
— На наші виступи приходять різні люди: і молодь, і старші. Найбільше подобається, коли ми виконуємо пісні Наталії Фаліон, засновниці гурту «Лісапетний батальйон».
За словами Івана Владиславовича, для учасниць колективу спів — розрада й віддушина від повсякденних справ.
— Хтось у дитинстві вчився музики, хтось просто жити без пісні не може. Тому і приходять до нас співати, щоб відвести душу, забути про буденність, сімейні проблеми, відволіктися від війни і тривог, — каже Іван Гайдичук.
Перш ніж прийняти людину в колектив, її прослуховують.
— По-різному буває, але зазвичай, якщо людина зацікавлена, то одразу входить у ритм нашого колективу, — розповідає керівник.
«Новопетрівчанка» виступає в різних містах України та бере участь у конкурсах, святкуваннях та ярмарках. Важлива місія — співати в церкві, особливо на свята. Однак найбільше Іванові Гайдичуку запам’яталася поїздка до Кривого Рогу на конкурс-фестиваль «Червона калина».
— Ми тоді посіли друге місце. Головою журі була народна артистка України Оксана Пекун. Після виступу вона запросила нас на передачу «Folk Music», де записали програму про наш колектив, — згадує керівник.
Мрії попри війну
Коли почалася повномасштабна війна, колектив не збирався і не виступав. Репетиції почалися тільки в червні 2022 року.
— Нас було мало, 5–7 людей приходило. Та все ж стали готуватися до виступу на купальські свята, — згадує Іван Гайдичук.
Тепер ансамбль їздить з концертами у військові частини, підрозділи Нацгвардії підтримувати бійців. Керівник «Новопетрівчанки» мріє, аби швидше закінчилася війна і можна було знову подорожувати з колективом за кордон. З ностальгією згадує, як 2020 року їздили у Польщу на фестиваль колядок і щедрівок.
Іван Гайдичук додає, що завжди хотів виступати на великих сценах і щоб збільшилася кількість учасників колективу.
— Я мрію, щоб це був величезний хор, бодай 30 осіб, чоловіків і жінок. Це б зовсім по-інакшому звучало. До хору можна було б доєднати оркестрову групу, додати якісь музичні інструменти, — ділиться митець.
Є у нього ще одне заповітне бажання: започаткувати в Нових Петрівцях пісенний фестиваль імені свого земляка з Чернівців Володимира Івасюка.
Текст — Яна Осадча
Читайте також

Місце, де чекають своїх

«Не дай, Боже, нікому таке пережити»

«Плани, яким не судилося здійснитися»

«Завжди допомагав товаришам»

Загинув на Донеччині за Україну

Замість весільного маршу — прощання
Два роки чекали на диво
Забрала хвороба
Право на власне майбутнє
Вимір відповідальності
Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує
«Плани, яким не судилося здійснитися»
«Завжди допомагав товаришам»
«На нього завжди можна було покластися»
Загинув на Донеччині за Україну