Українська мова — зброя нашої ідентичності

Жовтень — місяць, багатий на важливі та доленосні для нашої нації дати. У ці дні ми вкотре усвідомлюємо, що відстоюємо не просто територію, а свою ідентичність, культуру, віковічну правду

Щороку 27 жовтня ми відзначаємо День української писемності та мови. Це свято, яке сьогодні набуло нового, глибинного сенсу. Українська мова — це не просто засіб спілкування. Це наш генетичний код, ДНК нації, головний оберіг і стрижень національної ідентичності. Протягом століть ворог, яким завжди була імперська росія, намагався нас знищити — заборонами, репресіями, утисками та гоніннями на нашу культуру й освіту. Ворог намагався стерти нашу мову, бо розумів: допоки живе мова — живе і народ.

Але повномасштабна війна багато що змінила. Сьогодні ми бачимо неймовірний, усвідомлений перехід — повернення мільйонів українців дорідної мови. Це відповідь на імперську агресію, це наш духовний опір! Мова стала нашим паролем, нашою лінією фронту в тилу. І ворог це знає. Він не здатний вимовити навіть простих слів, як-от наша славнозвісна «паляниця», і це робить його чужинцем на нашій землі. Я дякую кожному, хто сьогодні плекає українську, говорить нею, вчить розмовляти своїх дітей. Це наш внесок у Перемогу і щасливе майбутнє!

Наступного дня, 28 жовтня, ми також щороку відзначаємо День визволення України від фашистських загарбників часів Другої світової війни. Історія, на жаль, повторюється. Сьогодні ми зіткнулися з новим, цинічним і жорстоким явищем — рашизмом. Сучасні російські фашисти прийшли на українську землю з тими самими імперськими ідеями, репресіями та звірствами. І як наші діди та прадіди здобули Перемогу 80 років тому, так і ми, вірячи у Збройні Сили
України, обов’язково виборемо остаточну свободу від нинішньої навали.

Сьогодні, коли рашистський загарбник знову цілеспрямовано атакує нашу енергетичну інфраструктуру, щоб залишити українців без світла, води і тепла, головна тема жовтневого номера «Київського моря» — як Петрівська громада готується пережити морози та блекаути».

Ми дослідили, наскільки готова наша громада до найскладнішого опалювального сезону за всі роки повномасштабної війни. Також ви дізнаєтеся, де розташовані пункти незламності. Попри всі залякування, наші мешканці виявляють справжню українську стійкість.

У нинішньому номері газети ви також традиційно знайдете історії, що надихають і зігрівають.

У нашому матекріалі — історія ветерана Олександра Мережка, новопетрівчанина, який був добровольцем в АТО і воював на Донбасі під час повномасштабної війни. Зараз він продовжує боротьбу і в тилу: створив організацію для захисту прав ветеранів і планує відкрити хаб для військових у нашій громаді.

Лютізький ліцей відсвяткував свій 70-річний ювілей. На свято зібралися учні та випускники різних років. Це доказ того, що навіть у найтемніші часи ми цінуємо та бережемо нашу освіту і традиції.

Про це та інше з життя громади — на сторінках нашої газети. Разом ми обов’язково здолаємо всі негаразди і переживемо цю зиму!

Олександр Сагура, засновник газети «Київське море»