«Памʼятаю, на партах ще чорнильниці стояли»

Лютізький ліцей відзначив 70-річний ювілей

Парасковія Винниченко-Томашевська та Микола Москаленко були першими учнями лютізької школи 70 років тому. 85-річна Валентина Головко відпрацювала в цьому закладі з 1967-го до 2002-го. Вони і чимало інших гостей завітали на день народження до Лютізького ліцею. Було багато спогадів, теплих слів і подарунків Знову до школи: у свій ювілей Лютізький ліцей приймав гостей

Старі фотографії і спогади

Перед офіційними урочистостями випускників різних років запросили до ліцею, щоб вони мали змогу відвідати класи, де вчилися, і поспілкуватися з колишніми однокласниками.

У фоє на стінах розвішані старі фотографії, на яких закарбовані моменти життя школярів різних поколінь.

Валентина Винниченко та Олена Кириченко закінчили школу 1984-го року. Валентина знайшла себе на загальній випускній світлині, показує її однокласниці, обидві поринають у спогади. Про рідну школу згадують лише добре і дуже раді бачити одна одну.

На ювілей завітали і перші учні закладу — Парасковія Винниченко-Томашевська та Микола Москаленко, яким зараз по 78 років. Кажуть, що з класу їх зосталося всього шестеро. Парасковія 36 років працювала на кахельному заводі: пройшла шлях від майстра до інженера-технолога, а Микола був водієм. Обоє з теплом згадують свій перший клас, куди пішли далекого 1955 року, і рідну школу:

— Памʼятаю, на партах ще чорнильниці стояли, — розповідає Микола.

«Класна мама»

На святкування запросили й тих, хто трудився тут багато років і виховав не одне покоління учнів.

Серед них — 85-річна Валентина Головко. Батьки Валентини Григорівни брали участь у будівництві школи, копали траншеї за спеціальним графіком, а 1961-го вона сама, закінчивши педагогічне училище в Мукачеві, прийшла працювати сюди піонервожатою.

Згодом здобула вищу освіту й повернулася вже вчителювати. Валентина Григорівна викладала у школі 35 років. Як класна керівниця випустила 4 класи.

— Один клас не довела, бо пішла на завуча, то вони на мене деякий час сердились. Я думаю, чому діти такі неактивні на уроці. Сидять тихо. А потім мені один учень каже: «Валентино Григорівно, ми на вас образилися, що ви нас покинули», — згадує педагогиня.

Олена Ігнатьєва, яка нині є заступницею директора Лютізького ліцею з виховної роботи, теж навчалася в неї. Під час святкування зі сцени розповіла, що Валентина Григорівна була їхньою «класною мамою», і вона дуже вдячна вчительці за все.

Продовження традицій

Навчальний заклад пережив післявоєнну відбудову, Чорнобильську аварію, коли учнів і вчителів евакуювали у Крим, розпад СРСР, нелегкі 90-ті… А нині стійко тримається в російсько-українську війну. 2022 року Лютізький ліцей зазнав значних пошкоджень унаслідок бойових дій, які відбувалися неподалік, і був відремонтований.

Серед випускників ліцею є військові, представники місцевого самоврядування, юристи, лікарі, науковці, п’ятдесят колишніх учнів стали освітянами. У заході взяли участь і батьки нинішніх ліцеїстів. Серед них — заступниця Петрівського сільського голови Кристина Басок, сини якої вчаться тут:

— Якщо ви думаєте, що ви просто вчитель Лютізького ліцею і ні на що не впливаєте, це неправда. Саме вчителі формують особистості, які потім стають керівниками країни і впливають на долі людей.

Діти новопетрівчанина Романа Моїсеєнка перейшли сюди з Києва.

— Це одне з найкращих моїх рішень за останні два роки, діти у кількох школах столиці навчалися, але такого ставлення педагогів ніде не було, — пояснює він.

Директор ліцею Олексій Гайденко очолює цей заклад освіти вже 20 років.

— 20 із 70 — непоганий строк, — жартували зі сцени.

 

— 70 років — це історія, здобутки і зростання колективу. Ми раді бачити наших випускників і вчителів-ветеранів. Завдяки наставникам ми такі, як є. Вони нас вивчили і виховали, а ми продовжуємо їхні традиції, — підсумував Олексій Гайденко.

Усіх гостей свята вже запросили на наступний, 80-річний ювілей.

Текст і фото — Яна Осадча