«Він був моїм чудовим хлопчиком»

9 травня з глибоким болем у серці рідні, побратими та мешканці громади попрощалися з героєм Олександром Пащенком. Воїн загинув близько року тому, весь цей час вважався зниклим безвісти, і лише зараз вдалося віддати належну шану та провести захисника в останню путь

Олександр Пащенко народився 10 лютого 1991 року в селі Нові Петрівці, навчався в місцевій ЗОШ № 2, а 9–11 класи закінчив у ЗОШ № 1, потім пішов працювати, любив риболовлю та столярство.

15 березня 2023 року Олександра було мобілізовано до лав Збройних Сил України. Він виконував бойові завдання як гранатометник у складі механізованого відділення 1-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону військової частини А4723.

Чоловік загинув у районі населеного пункту Джерельне Сватівського району Луганської області. Майже рік вважався безвісти зниклим. Життя Олександра обірвалося рано, залишивши по собі світлі спогади і незагоювану рану в серцях рідних.

— Він завжди був активний, життєрадісний і всім допомагав. На місці не сидів, йому завжди щось потрібно було робити, ніколи не був без діла. Працював усюди, де міг. Він у мене найстарший. Завжди подавав приклад. Сашко був моїм чудовим хлопчиком, — ділиться мати полеглого героя Валентина Пащенко.

У захисника залишилися батьки, дружина, маленький син, брат і сестра.

Фото з особистого архіву Валентини Пащенко