Вистояли на початку війни — вистоїмо і зараз

    Дата публікації: 08.04.2025

     

    Більшість із нас уважно стежить за перебігом мирних переговорів за посередництва США. При цьому росія продовжує масовані обстріли наших цивільних об’єктів, а українська армія і далі стійко захищає рідну землю. Зараз завдання кожного з тих, хто не на фронті, — бути надійним тилом. А це означає не впадати у відчай, не поширювати пліток і дезінформації, не зневірюватися, тримати свій емоційний стан і допомагати іншим. Особливо важливо наполегливо продовжувати підтримувати наших захисників

     

    «Коли мене запитають, що таке війна, я без роздуму відповім: імена», — ці слова належать українському поету і воїну Максимові «Далі» Кривцову, який загинув на фронті. 14 березня громада вшанувала пам’ять героїв, які три роки тому віддали свої життя у запеклих боях за Гуту-Межигірську. Тоді полягло кілька десятків захисників, п’ятьох з них було поховано на кладовищі в селі Лютежі, це: троє із села Демидова Олександр Пархоменко, Олександр Євдокименко, Володимир Логвиненко, киянин Сергій Кріпак і харків’янин Олег Носатюк. Згодом останнього батьки перепоховали в рідному Харкові. Кожному з цих військових присвоєно відзнаку «За заслуги перед Петрівською громадою» (посмертно).

    Низький уклін та вічна пам’ять героям!

    26 березня ми відзначили третю річницю створення Петрівського ДФТГ. Це важлива подія для нашої громади, адже саме добровольці першими пішли на передову захищати рідну землю і волю.

    Війна вплинула на всі аспекти життя українців. У темі номера цього випуску наші журналісти вирішили з’ясувати, яка ситуація нині з ринком нерухомості в Петрівській громаді? Скільки коштує найдорожчий будинок? Які ціни на землю? Наскільки складно зараз орендувати житло і в яку суму це обійдеться? Щоб відповісти на всі ці запитання, «Київське море» промоніторило оголошення, поспілкувалося з рієлторами, орендарями та орендодавцями.

    Вісім пенсіонерок з Гути-Межигірської вже майже три роки наполегливо допомагають нашим захисникам. Вони плетуть маскувальні сітки й накидки: шоломники, зброярники, пончо. «Ми не воюємо, але робимо те, що можемо. Це наш внесок у перемогу», — з гордістю зазначають волонтерки. З яких матеріалів виготовляють свої вироби, скільки годин на день на це витрачають та кому саме допомагають — детальніше про це у нашій статті «Якби не ваша маскувальна сітка, нас би вже не було».

    А ще у березневому номері ви познайомитеся з вихованцем Петрівської школи мистецтв Богданом Правдивим. Цей 15-річний гітарист нещодавно здобув гран-прі міжнародного конкурсу Virtuoso, де став найкращим серед сотень інших учасників з багатьох країн світу.

    Портрет Тараса Григоровича Шевченка, Андрія Кузьменка (лідера гурту «Скрябін»), картину «Таємна вечеря», вишиті сорочки, рушники та інші твори могли на власні очі побачити відвідувачі виставки, що тривала з 8 до 13 березня в Культурно-освітньому центрі «Берегиня» в Лютежі. Усі ці роботи авторства жінок, які мешкають у нашій громаді. Хто вони? Дізнавайтеся в нашому матеріалі.

    У часи невизначеності та потрясінь психологи радять зосередитись на простих речах, які залежать саме від вас: на виконані робочих завдань, хатніх справ, допомозі близьким. Також важливо підтримувати наших воїнів, адже їм найважче. І я переконаний, тоді  позитивні новини теж не забаряться!

     

    Олександр Сагура, засновник газети «Київське море»

    Читайте також

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі