Богдан Правдивий: «Я був впевнений, що виграю»

Петрівський гитарист здобув гран-прі міжнародного конкурсу

Для 15-річного учня оркестрового відділу Петрівської школи мистецтв Богдана Правдивого захоплення музикою почалося з дідусевого горища, де він знайшов стару гітару. Сьогодні хлопець — лауреат престижного Міжнародного конкурсу Virtuoso. Як це — бути найкращим серед сотень талановитих музикантів із 70 країн?

Підкорив журі

Конкурс Virtuoso відбувся в лютому у форматі дистанційного прослуховування. Через воєнний стан Богдан і його викладачка працювали онлайн: записали відео виступу, надіслали на розгляд журі й чекали результатів. Юнак не зміг бути присутнім на церемонії нагородження в Берлінській філармонії, тож диплом і приз йому надіслали поштою.

— Я був цілком упевнений, що виграю в цьому конкурсі та посяду перше місце, бо довго працював і багато часу вкладав у підготовку, — заявляє Богдан.

Готуючись до конкурсу Virtuoso, юний музикант щодня присвячував грі на гітарі від пів години до кількох годин, залежно від можливостей. Зізнається, що труднощі завжди є, але їх можна подолати лише практикою: головне — не зупинятися, працювати, і тоді обов’язково буде результат.

Для конкурсу Богдан виконав «Хабанеру» з опери «Кармен» у віртуозному аранжуванні Марчіна Патковського. Гра українця настільки вразила суддів, що ті присудили йому гран-прі.

— Ця мелодія зачаровує. Вона має не лише красиву лінію, а й цікаву ритміку, з усіма цими ударами, «стручками», бочками, перкусійними ефектами. Це щось більше, ніж просто музика — це справжня емоція, — захоплено розповідає музикант.

Перед виступами хвилювання неминуче. На думку Богдана, страх можна тільки приглушити — згадати попередній досвід, перемоги, приємні моменти. Усвідомити, що ти вже здолав довгий шлях, і просто зіграти.

Хлопець не хизується своїми досягненнями перед друзями, але мама завжди вболіває і підтримує.

— Мамі я постійно граю, вона слухає всі мої композиції, — ділиться Богдан.

Гітара з дідового горища

Його шлях у музиці почався несподівано — не було ні примусу, ні наполягання батьків, а щасливий випадок, який змінив усе.

— Спонтанно це було, у восьмирічному віці заліз на горище до діда, там знайшов гітару. Мені просто стало цікаво, як вона звучить, і я почав пробувати грати, — згадує Богдан.

Хлопець вчився спершу сам, потім знайшов учителя в Будинку культури, а далі вже вступив до музичної школи. За сім років навчання гітара стала для Богдана не просто інструментом, а способом  Він вивчив не тільки класичні композиції, а й опанував фінгерстайл — техніку, яка дозволяє зробити гітару справжнім оркестром.

Юнак пробував себе й на інших інструментах — трохи грав на цимбалах, сопілці та на дідовому баяні, який особливо сподобався, адже такий енергійний, голосний і незвичайний інструмент.

«З талантами працювати легше»

Зараз Богдан навчається у викладачки домри та гітари Петрівської школи мистецтв Катерини Сергієнко, яку називає своєю головною натхненницею і мотиваторкою. Уже шість років вона веде юного музиканта від перших акордів до найвищих нагород. Саме під керівництвом наставниці хлопець розвинув свій стиль гри, що поєднує класичну техніку із сучасними прийомами.

Хоча конкурси завжди вимагають ретельної підготовки, у випадку з Богданом усе було простіше:

— З обдарованими та наполегливими учнями все дається набагато легше. Богдан відповідально працює, тому підготовка проходила у звичайному темпі. Ми знайшли цей конкурс серед багатьох інших, бо вважали його гідним для рівня Богдана, — розповідає Катерина Вікторівна.

Вона пояснює, що нині в мистецькому просторі багато конкурсів, тому викладач має обирати ті, що найкраще розкриють талант учня. Щодо вибору композиції, то це було зважене рішення:

— «Хабанера» з опери «Кармен» — одна з найскладніших гітарних композицій у світі. Виконати її — уже досягнення. А Богдан не просто грав — він пропускав музику через себе, жив нею. Саме тому цей вибір виправдав себе повністю, — ділиться з гордістю викладачка.

Текст і фото — Валерія Головачова