Сергій Миронов: «Місцеві податки та видатки бюджету треба зменшувати»

    Дата публікації: 10.09.2024
    Сергій Миронов усе життя працює у будівництві, був на керівних посадах у великих компаніях, згодом із братом заснував власний бізнес.

     

    Депутат Петрівської сільської ради про виклики, проблеми громади і як їх подолати

    Сергій Миронов усе життя працює у будівництві, був на керівних посадах у великих компаніях, згодом із братом заснував власний бізнес. Є співвласником двох будівельних магазинів у нашій громаді. Активно допомагає церковній парафії у Старих Петрівцях та нашим захисникам на фронті. Свого часу був депутатом Вишгородської районної ради. Глибоко розуміється на питаннях менеджменту, бюджету, проблемах місцевого самоврядування. Нині є депутатом Петрівської сільської ради та секретарем бюджетної комісії

     

    — Третій рік триває російське повномасштабне вторгнення. Війна вплинула на все: на роботу підприємств, навчання дітей, отримання медичної допомоги… На вашу думку, які найбільші виклики зараз стоять перед нашою громадою?

     

    — Ворог систематично нищить нашу енергетику… Складно спрогнозувати, в якому стані вона буде восени та взимку. Тому серйозним викликом для Петрівської громади стане проходження опалювального сезону. У пріоритеті голови громади та депутатів, щоб усі комунальні заклади були з теплом і світлом: школи, садочки, амбулаторії, приміщення сільської ради та будівлі, де працюють старости тощо. Адже для роботи багатьох котелень потрібна електроенергія. Намагаємось багато нюансів продумати наперед. Скажімо, у дитсадках має бути тепло не лише в групах, а й в укриттях. Особисто був залучений до встановлення інверторних кондиціонерів і генераторів для обігріву сховищ у дитячих садочках Старих Петрівців і Лютежа.

     

    — Які основні проблеми зараз є в громаді?

     

    — Наша громада об’єднує чотири села. І в кожного є питання, яке потребує розв’язання. У Нових Петрівцях у катастрофічному стані перебуває каналізаційна насосна станція, яка обслуговує багатоповерхівки в «Смарагдовому містечку» та по вулиці Захисників України, дитсадок «Петрик» тощо. Будівництво очисних споруд лише на стадії проєкту…

    У Старих Петрівцях давньою проблемою є нестабільне водопостачання. Трубам уже кілька десятків років — пориви стаються майже щотижня. Ось нещодавно комунальники розкопали вулицю 1-го травня та Жовтневу. Але найбільш проблемна ситуація з водогоном по центральній вулиці Князя Святослава — там було прокладено нові труби, але з порушенням деяких норм. У планах сільради доробити водогін по цій вулиці до кінця року. За моїми підрахунками, загальна кількість поривів зменшиться десь на половину.

    У Лютежі давно назріло питання зведення свого будинку культури, але поки це не на часі, почекаємо перемоги. Деякі мешканці Гути-Межигірської просять, щоб у них постійно чергував фельдшер.

     

    — Які основні статті витрат у сільському бюджеті?

     

    — Простою мовою передусім на «захищені статті» — це зарплати всіх працівників сільради і комунальних підприємств, а також оплата комунальних послуг за всі приміщення, які перебувають на балансі громади. Нині більшість капітальних видатків заморожено. Для голови і депутатів найважливішим є підтримка наших захисників, тих жителів громади, які зі зброєю в руках боронять зараз нашу незалежність. Тож депутатський корпус ухвалив комплексну програму «Підтримка захисника та захисниці Петрівської сільської територіальної громади та членів їхніх родин на 2024—2026 роки». Відповідно до неї із сільського бюджету надається одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям, які потребують лікування травм, поранень, отриманих у зоні бойових дій, на суму від 10 тис. до 25 тис. грн. Також передбачено одноразову виплату на поховання захисника в розмірі 20 тисяч гривень і встановлення пам’ятника — 50 тис. грн. А одноразова матеріальна допомога мобілізованим особам, призваним на військову службу, з лютого 2022 року становить 35 тисяч гривень. На придбання дронів, окопних РЕБів та інших матеріально-технічних засобів кожному військовому мешканцеві громади, який зараз воює в зоні бойових дій, одноразово виплачується 120 тисяч гривень. Загальний обсяг програми нині становить 26 млн 450 тисяч гривень.

     

    — Як секретар бюджетної комісії, як ви оцінюєте розподіл бюджету громади? Чи можна на чомусь заощадити?

     

    — Є видатки, з якими, на мою думку, можна було б зачекати. До прикладу, чи не на кожну сесію виносяться питання зміни штатного розкладу того чи того комунального підприємства або апарату сільської ради. Кількість працівників, які отримують зарплату із сільського бюджету громади, постійно зростає. Ось яскравий приклад: 2019 року в Службі у справах дітей Вишгородського району працювало 4 людей, а в нас у громаді, яка в рази менша, у такій самій структурі вже 5 працівників… Знову ж таки, маємо Центр культурних послуг у Нових Петрівцях, який міг би організовувати дозвілля у всіх селах громади. Одначе сільська рада в Лютежі створила окремий комунальний заклад — культурно-освітній центр «Берегиня», отож з’явилися додаткові витрати на керівника підприємства та бухгалтера, яких можна було уникнути. І таких прикладів безліч…

     

    — Бюджет громади наповнюється за рахунок місцевих податків і зборів. Як ви оцінюєте співпрацю бізнесу і сільської влади? Чи бачить сільрада проблеми підприємців?

     

    — Від початку широкомасштабного вторгнення підприємці регулярно фінансово допомагають громаді. Наприклад, облаштування блокпостів у перші дні війни, надання гуманітарки, допомога нашому добровольчому формуванню та жителям, які постраждали від вибуху російської ракети над Старими Петрівцями — це далеко не повний перелік. Водночас бізнес нині переживає складні часи. Чимало співробітників мобілізували, швидко заміну їм знайти важко. Продажі у багатьох скоротилися. Водночас сільська рада відмовилася йти назустріч бізнесу й залишила високі ставки земельного податку. Причому ці податки змушені платити навіть ті, хто зараз не веде ніякої діяльності. Подекуди це сотні тисяч гривень на рік. Місцеві податки та видатки бюджету треба зменшувати. Не можна вбивати бізнес. Податкова політика має бути далекоглядною.

     

    Текст — Михайло Малінін, фото — Валерія Головачова

    Читайте також

    Місце, де чекають своїх

    Читати далі

    «Не дай, Боже, нікому таке пережити»

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі