Чудова нагода прогулятися столицею і дізнатись нове з її історії
А чи знаєте ви, де б’ється серце Києва? Що таке «київська склад анка»? Де саме «сховав» свій літак «привид Києва»? А ми вам теж не скажемо! )) Шукайте! «Шукай» — саме так називається проєкт, який розповідає історію нашої столиці через бронзові мініскульптурки. Нині їх уже 43 і «розсипані» вони по всьому Києву. Кожну фігурку присвячено певній історичній постаті, події, міфу чи легенді столиці, про що можна детально дізнатися, просто відсканувавши QR-код, розміщений на табличці біля кожної скульптурки. Тому взувайтеся зручно, беріть друзів, дітей та онуків і гайда по-новому відкривати для себе історію Києва!
Спочатку була котлета
— Ідея народилася у фантастичному місті Ужгороді, — захоплено згадує авторка проєкту «Шукай» Юлія Бевзенко. — Це був 2015 чи 2016 рік, уже точно не пам’ятаю. Там уперше побачила мініскульптури. І я подумала, як круто гуляти містом і шукати фігурки, пов’язані з історією України або міста.
Першою мініскульптурою, яку відкрили в столиці, стала «Котлета по-київськи», присвячена найвідомішій місцевій страві. До речі, кажуть, якщо її потерти, то завжди будеш ситим. Згодом з’явилася скульптурка на честь квітучого символа столиці — київського каштана. І так проєкт «Шукай» потроху почав набирати обертів.
У нього повірили меценати: Zagoriy Foundation, Кавовий дім «London», Sense Bank, Фокстрот, Premier Palace Hotel Kyiv, Interkassa, Інститут вертебрології і реабілітації та інші. Адже кожен охочий може подарувати Києву скульптуру, профінансувавши її виробництво і встановлення. І тим самим долучитися до популяризації історії столиці.
Усі мініатюри вирішили робити з бронзи, адже це довговічний матеріал, який не окислюється і є доволі міцним. Від задуму до втілення в життя конкретної скульптурки минає зазвичай до трьох місяців. Близько 40 % часу йде на бюрократію — отримання різних дозволів і погоджень від Київської міської влади.
«В Ольги під плащем меч!»
Ідея кожної фігурки народжується по-різному. Авторка проєкту порівнює це з написанням вірша чи музики, іноді це буває досить швидко, буквально за кілька хвилин, а інколи доводиться місяцями перебувати в «муках творчості».
— Я фактично працюю на території легенд, міфів і цікавих історій, — зауважує Юлія Бевзенко.
До прикладу, остання відкрита скульптура присвячена мечу княгині Ольги. На її створення наштовхнула саме цікава історія. Річ у тім, що 1911 року скульптор Іван Кавалерідзе працював над пам’ятником княгині Ольги, який потім було встановлено на Михайлівській площі. У першій версії скульптури княгиня тримала в руках меч, що символізувало її рішучість і відвагу. Проте це не сподобалося митрополиту Київському і Галицькому Флавіану. Авторові наказали меча прибрати, а натомість вкласти в руки княгині хрест. Скульптор виконав цю вимогу, а меча сховав під плащ, про що свідчить рука княгині, яка його стискає. Через цю зухвалість Івана Кавалерідзе навіть не запросили на відкриття пам’ятника.
Тож у мініскульптурці княгиня Ольга відкрито постала з мечем у руках, так проєкт «Шукай» відновив історичну справедливість. А назвали скульптуру «В Ольги під плащем меч!»
— Ми хочемо, щоб кожна жінка сьогодні пам’ятала, що в неї є меч. А це може бути і слово, і мовчання, і дія, — наголошує Юлія Бевзенко.
«Меча торкнись, відваги наберись»: скульптурка княгині Ольги «охороняє» будівлю Дипломатичної академії України на Михайлівській площі, знайти її можна праворуч від входу. Фото з фейсбук-сторінки проєкту «Шукай»
Усі мрії досяжні
Юлія Бевзенко постійно перебуває в пошуку ідей, спілкується з істориками, з PR-никами, журналістами та меценатами.
— Так, скажімо, коли Інститут вертебрології і реабілітації запропонував подарувати містові скульптурку, під час пошуку ідеї зі співвласником інституту Олександром Сагурою виникла думка зробити фігурку-серце на честь Миколи Амосова. Це всім відомий видатний хірург, науковець-винахідник, який за своє життя провів понад 10 тисяч операцій, — розповідає Юлія.
Мініскульптура «Серце Києва» — інтерактивна: натиснувши на неї, можна відчути серцебиття. Під час втілення цього задуму в життя вирішили встановити дві фігурки серця — одну на будинку, де мешкав видатний хірург, а другу — на будівлі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. Амосова.
Олександр Вікторович Сагура є не лише співвласником Інституту вертебрології і реабілітації, а й засновником нашої газети, живе у нашій громаді — в Старих Петрівцях.
— Наша сім’я дружить з Юлією вже багато років. Моя дружина Світлана дуже цікавиться історією Києва, сама є корінною киянкою. Колись давно вона потрапила до Юлії на екскурсію і була зачарована не тільки її глибиною знань, але й нестандартною оригінальною подачею інформації. Коли Юлія започаткувала проєкт «Шукай», нам неабияк сподобалась ця ідея. Це наш внесок у популяризацію історії нашої столиці, історії України, у просування таких видатних особистостей, як Амосов і Сікорський. Це внесок у наших дітей, які точно знатимуть, що будь-які мрії можна здійснити і немає нічого неможливого, — вважає Олександр Сагура.
Інститут вертебрології та реабілітації, яким володіє родина Сагури, профінансував також встановлення скульптури «Гелікоптер Сікорського». Вона присвячена геніальному авіаконструктору Ігореві Сікорському, чиє дитинство та юність пройшли в Києві. Згодом він емігрував до США, де почав конструювати авіаційну техніку. Гідроплан Sikorsky S-42 встановив десять світових рекордів, а 10 серійних S-42 стали першими у світі міжконтинентальними пасажирськими лайнерами, які забезпечили регулярні рейси через Атлантичний і Тихий океани. Сікорський став одним із провідних виробників гелікоптерів у світі.
А після широкомасштабного вторгнення росіян родина Сагур подарувала Києву скульптуру «Київська складанка».
— Це символ, присвячений усім киянам: які поїхали, які залишились, які народились тут, які переїхали сюди. Киянам, які захищають Україну і які загинули… — із сумом говорить Юлія Бевзенко. — Цей пазл ми присвятили єдності киян. Ми всі різні, хтось два роки тому переїхав сюди з Маріуполя, а хтось народився тут. Але немає ніякої різниці. Ми всі кияни.
Підприємець і меценат: Олександр Сагура підтримує не лише культурні проєкти столиці, а й постійно допомагає громаді, хоч і не любить це афішувати Фото з особистого архіву Олександра Сагури
Відчуй серцебиття: мініскульптура серце «працює» навіть під час вимкнень струму. Переконайтесь у цьому самі за адресами: вул. Богдана Хмельницького, 42 (тут упродовж 1971–2002 мешкав Микола Амосов) та вул. Миколи Амосова, 6 (Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. Амосова) Фото з фейсбук-сторінки проєкту «Шукай»
Мистецтво теж зброя
Велика війна змінила життя кожного з нас. Уcі попередні плани було перекреслено. Почалася битва за столицю. Надважливим став захист неба над Києвом. Українські пілоти бойової авіації з першого дня стали для всіх нас справжніми героями. 28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку великої війни, Юлія Бевзенко опублікувала допис у фейсбуці, пообіцявши: щойно з’явиться можливість, буде встановлено скульптурку, присвячену «привиду» Києва.
— Ми тоді не знали, що буде з нашою столицею, що буде з Україною, що буде з нами всіма. Але я уявляла, як і всі ми, оцього одного привида Києва, який захищає наше небо… І в червні наша команда виконала цю обіцянку, ми встановили скульптурку «Привид Києва», — зазначає Юлія Бевзенко.
Цей витвір присвятили збірному образу бійців 40-ї бригади тактичної авіації, які з початку повномасштабного вторгнення російської армії боронять небо над столицею та Київщиною.
Команді проєкту потрібно було переосмислювати, як продовжити розповідати історію Києва, враховуючи контекст війни, контекст боротьби українського народу за незалежність. Тому другою скульптуркою, відкритою під час широкомасштабного вторгнення, стала «Паляниця». Адже це не тільки символ гостинності, а й слово-код, яке відрізняє своїх і чужих. Згодом встановили «Цукровий бурячок». Цю скульптурку присвячено меценатам-цукрозаводчикам, які розбудовували нашу столицю на межі ХІХ-ХХ століть. Наступною з’явилася літера «Ї», без якої не вдасться написати слова «Київ» та «Україна».
— Від початку великої війни був момент, коли всі кажуть: «Друзі, ми збираємо на дрони і всі гроші спрямовуємо туди, тож поки без всіх цих культурних проєктів можемо жити. Потім прийшло розуміння: «Так, ми продовжуємо збирати на дрони, але тепер ми ще й на культуру збираємо». Кажуть, коли під час Другої світової війни тодішньому прем’єру Великої Британії Вінстону Черчилю принесли бюджет, у якому запропонували скоротити державні видатки на культуру, він спитав: «То за що ж ми тоді, власне, воюємо?» — зауважує авторка проєкту «Шукай».
Найбільш дорогою серцю Юлії Бевзенко є скульптура «Герої» на честь усіх захисників, усіх воїнів, які боронять нашу державу. До втілення цієї скульптури у життя долучилися всі меценати проєкту «Шукай», а також зібрали 450 тис. гривень, які передали Благодійному фонду «На щиті». «Герої» — це фігурка воїна, який прихилив коліно перед українським прапором. Тож цілком символічно, щоб розгледіти її і віддати шану нашим героям, теж треба стати на коліно.
Прихиліть коліно: вшануйте пам’ять наших героїв. Скульптурку розміщено на дзвіниці на Аскольдовій могилі, Паркова дорога, 1 Фото з фейсбук-сторінки проєкту «Шукай»
Щодня сотні, а може, й тисячі киян і гостей Києва у різних куточках столиці помічають, роздивляються фігурки і дізнаються для себе щось нове про історію головного міста нашої країни. За час існування проєкту «Шукай» майже 1 мільйон людей перейшло за лінком на мапу, де розміщені адреси всіх мистецьких витворів. Тож літні канікули — гарна нагода, щоб узяти дітей чи онуків і краще пізнати історію Києва. Хтозна, можливо, саме ви станете мільйонним відвідувачем.
