Сила є, а перемоги прийдуть

    Дата публікації: 09.04.2024

     

    Арсен Оврас виборов путівку на чемпіонат Європи та світу  з армреслінгу

     

    У середині березня на Чемпіонаті України з армретслінгу вихованець спортивного клубу «Нептун» став другим у змаганні на ліву руку. Так здобув право поборотися за титул чемпіона Європи в Словаччині

     

    17-річний спортсмен розповідає, що готуватися до Чемпіонату України почав ще з січня. Тренувався у спортивному клубі «Нептун», що в Старих Петрівцях, постійно їздячи з Козаровичів. Найскладнішим виявилося потрапити у вагову категорію, оскільки ще за два тижні до змагань Арсенова вага була 86-87 кг, тоді як межа 80.

     

    – Складність у тому, що це була перша в моєму житті «згонка» ваги. І до самого зважування я нервувався через це, але все вдалося. Звісно, перед змаганнями ми всі налаштувалися на перемогу, утім, об’єктивно оцінюючи свої сили, моєю метою було потрапити у трійку. І хоча я не переміг, та результат мене влаштовує, — зауважує армрестлер.

     

    На Чемпіонаті України хлопець здобув друге місце на ліву руку і навіть показав неабиякі результати потім — коли в одному з поєдинків на праву руку здолав майбутнього переможця.

     

    – Вплинуло під час змагання те, що в Арсена було трохи менше досвіду. Але він надзвичайно талановитий, у свої 17 років дуже високий і пластичний, і це лише покращується. І я на Чемпіонаті помітив його стрижень. Характер зіграв велику роль, коли Арсен зустрічався із суперниками. Тому що одне діло — виграти в супротивника лише силою. А інше — коли на початку боротьби він програвав, відчував через це спортивну злість і своїм характером таки перемагав, а це дуже важливо для спортсмена, — вважає тренер спортивного клубу «Нептун» Євген Пінчук.

     

    На Чемпіонат Європи у Словаччині Арсен Оврас поїде у травні. Після — готуватиметься до Чемпіонату світу в Молдові.

     

     

    Читайте також

    Місце, де чекають своїх

    Читати далі

    «Не дай, Боже, нікому таке пережити»

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі