«Найбільші вороги у реабілітації — біль і стрес»

Як у Лютежі піднімають на ноги «поранених війною»

У Лютежі восени 2023 року свою роботу поновив Всеукраїнський центр комплексної реабілітації людей з інвалідністю. Після влучань, які прийшлися по головних корпусах закладу, понад півтора року центр відбудовували. Нині реабілітацію тут проходять 40 пацієнтів, серед яких — наші захисники. Часто медики лікують не лише фізичні травми, а й душевні.

У реабілітаційному центрі на сьогодні відновлюються ті, хто дістав травми — і в цивільному житті, й через військову службу. Тут можна отримати спектр фізіотерапевтичних послуг, пройти лікувальний масаж і фізкультуру, водолікування, вертикалізацію, позайматися в басейні тощо. Курс триває 18 днів, і пацієнти заради цих процедур приїжджають з усієї України.

— Це на сьогодні, мабуть, єдиний реабілітаційний центр, куди набирають не лише «свіжотравмованих» пацієнтів, а тих, хто вже живе з травмою. У мене якраз такий випадок — я впала з висоти шість років тому, зламала хребет. Відтоді маю проблеми зі здоров’ям, пересуваюсь на візку. А коли дізналася про реабілітаційний центр у Лютежі — вирішила поїхати. І тут мені дуже подобаються заняття. Особливо з реабілітологом, які найбільше мене цікавили. І результати я потроху відчуваю — мені стає краще, — ділиться 37-річна львів’янка Христина.

«Військові після поранень — це зовсім інший світ»

Завідувачка відділення Світлана Бесполудіна зауважує, що в центр найчастіше прибувають військові з комбінованими травмами, а це — важка робота.

— У нас були випадки, коли люди приїжджали в Центр на кріслі колісному, а виходили хоч і не своїми ногами, але самостійно, на милицях, — каже пані Світлана. Світлана Єресова, масажист-реабілітолог, додає: — Переважна кількість військовослужбовців страждає на стрес і ПТСР — це найбільш виражена проблема.

– Травму можна вилікувати — якщо не повністю, то так, аби з нею можна було жити. А стрес — це те, що може змінити геть усе. Не лише побут людини, а всю її. Він впливає і на імунітет, і на відновлення, і навіть на бажання, як сильно вона хоче відновитися. А оскільки в нас поки що немає причин заспокоюватися — стрес і надалі дуже впливатиме на все життя. Тому сьогодні людям треба вчитися з ним боротися, бо найбільші вороги у реабілітації — біль і стрес, — наголошує Світлана Єресова.

Душевні травми — найболючіші

Нерідко жінки, які приїжджають у центр реабілітації, більш умотивовані вилікуватися — завдяки фізіології та еластичнішій психіці вони легше переносять стрес. Натомість чоловіки часто серйозніше ставляться до того, що мусять бути працездатними. Тож через отримані ушкодження дужче страждають, пояснює реабілітолог.

Проте лишається проблема, з якою боротися найскладніше, — розбиті серця людей, яких не змогли прийняти новими — з травмами, яких завдала війна.

– Є й жінки, яких дуже «підкосила» війна. І чоловіки, які не можуть вибратися з цього психологічного турбулентного вихору. Та я бачу дедалі більше людей, які досить спокійно ставляться до втрати кінцівок чи працездатності. Вони не так болісно сприймають ці проблеми й хочуть жити далі та відновлюватися. Але, на жаль, багато розбитих сердець — і чоловіків, і жінок, яких не прийняли новими. Інколи навіть втрата кінцівок не така болюча, як втрата коханої людини, — каже Світлана Єресова.

Реабілітолог наголошує: нині суспільство треба привчати, що бути поруч з людиною, яка має певні проблеми зі здоров’ям, — нестрашно й не так трагічно.

Можливість бути потрібними

Ті, кому через набуті ушкодження потрібна перекваліфікація, можуть її отримати в реабілітаційному центрі. На сьогодні таких професій — близько десяти, і кожну можна реалізувати вдома — або у квартирі, або на подвір’ї будинку.

– Ми навчаємо десятьох робітничих фахів, причому паралельно з реабілітацією. Тобто заняття тривають по півтори години, а в перерві між ними та після — лікувальні процедури. Наприклад, можна опанувати такі спеціальності: оператор комп’ютерного набору, швачка, майстер з ремонту взуття, бджоляр тощо. Тобто ті навички, володіючи якими, людина здатна реалізуватися навіть удома. Бо все ж тим, хто пересувається на кріслі колісному, інколи дорогу ускладнює навіть погода. Випав сніг чи дощ — і доїхати до роботи важче. Тим паче це можливість для людей задіяти себе, бути потрібними, — розповідає Євгенія Подліпенська.

Куди звертатися?

У реабілітаційному центрі отримати послуги може кожен охочий. Зокрема, діти та дорослі, які мають інвалідність або зазнали поранення через війну. Вони мають звернутися з відповідною заявою до органу соціального захисту населення громади. Їм послуги надаватимуться безоплатно — коштом держави.

А для того, щоб людям з інвалідністю пройти перекваліфікацію, потрібно мати рекомендацію про це, зазначену в їхній індивідуальній програмі реабілітації, та одержати відповідне направлення в органі соціального захисту. Після цього навчання у центрі буде безкоштовним. Детальна інформація за номером 095-915-10-61.

У реабілітаційному центрі додають, що невдовзі у планах — надавати послуги з тимчасового відпочинку для батьків, які мають дітей з інвалідністю, та запровадити денний догляд таких діток. І ще одна перспективна можливість — займатися адаптацією людей, які мають порушення зору або втратили його. Крім того, у центрі завжди чекають усіх, кому потрібне відновлення після отриманих травм чи набуття інвалідності.

Текст і фото — Аліна Євич