Готуємо класичний рататуй
Дата публікації: 08.09.2020
Рецепт цієї страви доволі простий, водночас вона смачна, і її варто готувати якомога більше, бо гості чи домашні завжди проситимуть добавки.
Багато господинь модифікували рататуй, додавши свою «родзинку», але і класичний рецепт користується попитом.
Знадобляться: 2 кабачки, 2 баклажани, 5 помідорів, половинка гострого червоного перцю, 1 зубчик часнику, невеликий пучок петрушки, 1 болгарський перець, 1 цибулина, 3 помідори для приготування соусу, 6 столових ложок олії, сіль та цукор за смаком. Також додають спеції. Вони можуть бути різні, на ваш смак, але класично при приготуванні рататую використовують саме прованські спеції – базилік, розмарин та кмин.
Баклажани, кабачки і помідори нарізаємо тонкими кружальцями, солимо, залишаємо на 15 хвилин. За цей час готуємо томатний соус. Ріжемо цибулю дрібними шматочками, обсмажуємо на сковороді у розігрітій олії. Болгарський перець нарізаємо кубиками і відправляємо у сковороду до цибулі та перцю. Сюди ж додаємо петрушку і базилік чи інші спеції, солимо за смаком і на маленькому вогні тушкуємо під кришкою 10-15 хвилин.
Готовий томатний соус виливаємо у форму для запікання, кілька його столових ложок залишаємо для подання страви. На соус у форму викладаємо нарізані овочі – скибку баклажану, кабачка, помідора, знову скибку баклажану, кабачка, помідора і так далі, поки не викладемо всі шматочки.
Дрібно ріжемо червоний перець, петрушку, часник, перемішуємо, викладаємо на овочі у формі, кропимо олією. Духовку розігріваємо до температури 180 градусів. Посудину із підготовленими овочами накриваємо кришкою (можна – пергаментним папером) і ставимо у духовку на одну годину. Готовий рататуй виймаємо і відставляємо на 15 хвилин. Прикрашаємо гілочкою зелені, подаємо на стіл із томатним соусом.
Читайте також

Малюй, боксуй, співай — гурток собі вибирай

Сортуй сміття — бережи громаду!

«А ми малюємо — так стрес лікуємо!»

Грип атакує громаду!

«Ваше тіло здатне на більше, ніж ви думаєте»

Що і як їсти, щоб жити довго: поради МОЗ
Два роки чекали на диво
Забрала хвороба
Право на власне майбутнє
Вимір відповідальності
Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує
«Плани, яким не судилося здійснитися»
«Завжди допомагав товаришам»
«На нього завжди можна було покластися»
Загинув на Донеччині за Україну