Юрій Духота: «Ніколи не пізно займатися армрестлінгом»

Нещодавно створено Вишгородську районну федерацію армспорту. Її очолив Юрій Духота, тренер спортивного клубу «Нептун», що в Старих Петрівцях. Інструктор з армрестлінгу продовжує навчатися на суддю та мріє виховати чемпіонів світу

Підписуйтеся на YouTube-канал «Київського моря», щоб дивитися наші відеосюжети про людей громади

– Юрію, як виникла ідея розвивати армрестлінг у Петрівській громаді?
– Мій керівник – завідувач спортивного клубу «Нептун» Євген Пінчук – запропонував, я його підтримав. Ми вдвох почали розвивати цей напрям. У жовтні минулого року провели чемпіонат Петрівської громади. Без підготовки виявилося доволі важко, потім учасники змагань місяць ходили і стогнали.

– А як підготуватися до таких змагань?
– Армрестлінг – це такий вид спорту, де найголовніше – міцні долоні з пальцями та передпліччя. Перевагу дає сила у зв’язках і сухожиллях. Саме їх треба качати. Я давно сам займаюся в тренажерному залі, качаюсь, проте виявилося, що раніше не розвивав сили рук, зв’язок і передпліч ніколи не качав. А перевага в руках – гнути цвяхи, підкови рвати, як раніше, – це ціль, до якої варто прагнути.

– І як такі здібності розвивати?
– Нашому спортивному клубу спонсори подарували багато цікавих спеціальних тренажерів, що допомагають розвивати саме передпліччя. Звісно, можна також і з гантелями, і штангами працювати, і звичайними поясами із дзюдо-самбо. На ці пояси намотують гирі. А далі спеціальними армрестлінговими рухами треба качати і передпліччя, і п’ясть руки, і пальці. Доволі багато цікавих вправ.

– Звідки ви про них дізналися?
– Я навчався в Ірпені в Школі армрестлінгу Владислава Дзисяка «Dracula team». Отримав сертифікат тренера, а тепер проводжую навчання, щоб бути суддею. Влад – чемпіон світу, дворазовий чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України, також міжнародний суддя з армрестлінгу.

БАТЬКО – ПЕРШИЙ СУПРОТИВНИК

– Коли вперше спробували змагатися на руках?
– Ще в дитинстві. Мій батько (Михайло Духота. – Ред.) частенько казав: «Синку, давай на руки поборемося». Він займався важкою атлетикою, плавав на яхті Київським водосховищем, здобував призові місця, медалі, виступав на чемпіонатах СРСР. Звісно, я йому програвав. Проте коли я прийшов із армії, був більш підготовлений, то сказав: «Батьку, давайте спробуємо». І тоді вже я почав перемагати.

– Напевно, батько як спортсмен був для вас взірцем?
– Звісно. Завдяки йому я з дитинства у спорті. Тоді в кожній школі був футбол. Я почав грати, проте зазнав травми гомілкостопа десь у 13-14 років. Став на ворота, грав півзахисником, але через травму кар’єра футболіста не склалася. Я пішов у важку атлетику. На той час спортзалів було дуже мало – лише в школах. Я сам із Нових Петрівців, тому займався в Новопетрівській школі № 1 і в Лютежі. У 2000 році пішов до армії. Там теж були тренажери, я активно займався. Коли повернувся, на любительському рівні постійно грав у футбол. А тренажерні зали були як хобі, що переросло у тренерство.

ЗМАГАННЯ ЩОМІСЯЦЯ

– Зараз ви також проводите заняття у мінігрупах (по чотири особи) з армспорту для підлітків від 14 років?
– Так, для підлітків від 14 до 18 років заняття безкоштовні. Для дорослих – індивідуальні заняття за розцінками спортклубу. Дітям до 14 років армспорт не підходить, бо у них зв’язки лише розвиваються. Їм лише загальну фізичну підготовку можна, а тренування на п’ясті та передпліччя зарано проводити.

– А чи є в армспорті обмеження за віком для дорослих? Коли вже пізно починати?
– Ніколи не пізно займатися армрестлінгом. Мій тренер починав у 37 років, зараз йому 53, і він має значні досягнення. У цей вид спорту людина може прийти і в 30, і в 40, і в 50. Це не гімнастика, де у 20 років – це, вважай, пенсія, тут у 50 – ти лише в розквіті сил. Є американець Джон Брзенк, йому 57 років, і він продовжує змагатися.

– Чим заняття з армрестлінгу відрізняються від інших?
– За годину тренувань ми робимо три-п’ять вправ максимум. Такого навантаження для сухожилля, ліктів, плечей, малих м’язових груп достатньо. Після тренувань потрібен день на відпочинок від навантажень. Щодня не потрібно і не бажано. М’язам, задіяним в армспорті, треба більше часу на відновлення. Тому й змагання можуть відбуватися раз на місяць, а може, навіть на два. Це не той вид спорту, як футбол чи хокей, де щотижня може бути гра. Треба й відновитися, й чогось навчитися. Ми плануємо проводити змагання із сусідніми громадами – Димерською, Ірпенем. Спробуємо організувати у нас обласні змагання із залученням справжніх професіоналів, не лише початківців.

Набір у мінігрупу (4 особи) з армспорту для підлітків від 14 років. Заняття проводяться
в спортивному клубі «Нептун»

📍 Старі Петрівці, вулиця Князя Святослава, 54
💪 Тренер: Юрій Духота
📞 Деталі: +380 (67) 358 41 98

© Текст – Марія Саманюк, фото – з особистого архіву спортсмена