Свято прощання зі школою

    Дата публікації: 04.06.2026

    Як у Петрівській громаді завершили навчання

    29 травня у всіх навчальних закладах пролунали останні дзвоники. Цьогоріч у громаді 196 дев’ятикласників і 146 одинадцятикласників. З відзнакою школу закінчив 21 дев’ятикласник і 17 одинадцятикласників. Випускники і батьки дякували вчителям, а педагоги бажали своїм вихованцям успіхів у дорослому житті

    Висадили алею туй

    У Новопетрівській гімназії цього року випустили 28 дев’ятикласників. На честь свята біля закладу воїни та батьки учнів висадили алею пам’яті, а саме 13 туй.

    Урочистості відкрив учень 3 класу Ярослав Шевченко виконанням гімну України. А школярці Аліні Сергеєвій, яка співала про Батьківщину, підспівувала вся школа. Третьокласниця Зоряна Правдива зворушила всіх піснею про маму, під яку діти дарували матерям троянди.

    — Найщемливішим, звісно, був шкільний вальс, коли випускники танцювали разом з учнями початкової школи, — вважає директорка Новопетрівської гімназії Ніна Клебан.

    Нагородили найкращих

    У Лютізькому ліцеї на останньому дзвонику вітали учнів четвертих, дев’ятих та одинадцятих класів. Зі школою попрощався 41 одинадцятикласник, 58 дітей закінчили 9 клас.

    — Свято почали з хвилини мовчання, бо ми розуміємо, завдяки кому маємо можливість вчитися та вчити, — зазначив директор ліцею Олексій Гайденко.

    25 учнів 5-10 класів отримали похвальні листи, їх вручають тим, хто добре навчався й отримував високі бали. Учнів-призерів 5 обласних олімпіад і МАН нагородили грамотами департаменту освіти. Від сільського голови 15 дітям вручили грамоти за перший етап олімпіад. Також відзначили найкращих спортсменів та активістів шкільного самоврядування.

    З короваєм та іконою

    Гарним і видовищним вийшло і свято у Петрівському ліцеї. Дітей — 73 дев’ятикласників і 79 одинадцятикласників — у доросле життя проводжали з короваєм та іконою.

    Зворушливим був танець випускників з учнями початкових класів, наприкінці якого вони обнялися. Багато квітів і слів вдячності для вчителів, усмішки, сльози на очах випускників та батьків.

    — Цей навчальний рік був непростим, але разом ми долали труднощі, підтримували одне одного, навчалися, творили, перемагали та мріяли. Ми пишаємося нашими учнями, їхніми досягненнями, талантами і великими серцями, — йдеться на сторінці ліцею у фейсбуці.

    Пройшли під рушниками

    Після кількох років дистанційного навчання учні, батьки та вчителі зібралися на останній дзвоник у Новопетрівському ліцеї.
    Під урочисту музику на святкову лінійку вийшли 26 одинадцятикласників. Поруч з ними — перша вчителька Наталія Оловʼян і класна керівниця Людмила Шостопаль. Також цього року завершили навчання 37 дев’ятикласників. Випускники пройшли під рушниками, що тримали батьки, ніби через символічний міст між дитинством і дорослим життям.
    Свято прикрасив виступ рою «Петрівські джури», які стали цьогорічними переможцями територіального етапу патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Лунали теплі слова про роки навчання, а потім почався танцювальний флешмоб.

    «Любі випускники! Нехай вас супроводжує успіх і віра в себе. Мрійте, дійте, змінюйте світ! Ви — покоління майбутнього України, саме вам розбудовувати й удосконалювати її», — так привітали вчорашніх одинадцятикласників у рідному ліцеї.

    На канікули з грамотою: у Лютізькому ліцеї відзначили найкращих.
    Фото: Лютізький ліцей

     

    Зі щемом у серці: педагоги Петрівського ліцею проводжають своїх
    учнів у доросле життя. Фейсбук-сторінка «Петрівська громада»

    Дай п’ять: випускники Новопетрівського ліцею передали
    естафету молодшим. Фото: Новопетрівський ліцей

    Читайте також

    Ця чарівна купальська ніч

    Читати далі

    Півонії, обійми і донати для фронту

    Читати далі

    «Якщо загину, нехай мене поховає дядя Коля»

    Читати далі

    Від футболу до таборів закордоном

    Читати далі

    Запустити серце — врятувати життя

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі