«У нас ситуація з очищенням доріг краща, ніж в інших громадах»

    Дата публікації: 06.03.2026
    Сільський голова Радіон Старенький прозвітував про свою роботу під час найважчої зими

     

    Сільський голова Радіон Старенький прозвітував про свою роботу під час найважчої зими

    Цьогоріч звіт Петрівського сільського голови відбувся в Лютежі, Старих та Нових Петрівцях. На черзі Гута-Межигірська. Звісно, не вдалося уникнути болючих тем. Найбільше обурення місцевих мешканців викликає стан доріг і відсутність водозабезпечення. «Виїхати з дому неможливо, всюди лід», «світло вимикають і води нема», «у всьому вам мешканці винні. То сніг самі не чистять, то каналізацію забивають, а влада навіщо?!» — гнівалися люди. Чиновники дали відповіді, та чи влаштували вони громаду?

     

    Бюджет 2025: військові у пріоритеті

    За словами Радіона Старенького, бюджет у громаді виконувався належним чином, попри те, що деякі підприємства суттєво зменшили обсяг виробництва. Однак до нас переїздять нові підприємства з територій, які поблизу лінії фронту.

    — Минулого року до нас переїхало чимало підприємств. Загалом відкрилося або придбали землю і будуються 14 виробничих підприємств. На площі в 19,5 га, — каже сільський голова.

    Пріоритетом бюджету-2025 була підтримка військових.

    — Перш за все ми виділяли гроші на програму підтримки захисників і захисниць нашої громади. Багато категорій військовослужбовців та їхніх сімей мали змогу скористатися цією програмою. Також кошти виділяли безпосередньо військовим частинам і підрозділам, — пояснює сільський голова.

    Він зазначив, що 60% вільних коштів громади пішло саме на підтримку військових.

    Протягом року було виділено 2,7 млн грн для членів ДФТГ, які виконують завдання у складі мобільних вогневих груп і несуть чергування на спостережних пунктах. Військові частини отримали субвенції на суму майже 9,9 млн грн. На допомогу мобілізованим, учасникам бойових дій, ветеранам і ветеранкам, а також сім’ям загиблих виділено 24,5 млн грн. Радіон Старенький каже, що волів би спрямовувати більше коштів захисникам:

    — Як хлопці приходять до мене з проханнями, мені хочеться викреслити всі видатки, навіть шкільне харчування, — додає він.

    Послухати і висловитися: петрівчани зібралися, щоб обговорити проблеми громади. Фото: Київське море
    Послухати і висловитися: петрівчани зібралися, щоб обговорити проблеми громади. Фото: Київське море

    Відчайдушна боротьба зі снігом

    Сільський голова вважав, що громада ідеально підготувалася до зими: було заготовлено практично 700 тонн піску і понад 100 тонн солі. Та ці запаси вичерпалися швидко.

    — Думав, що нам на декілька років вистачить цього, а використали за місяць. Далі ми позичали пісок, а солі не було. То ми купили її 16 тонн, бо у борг ніхто не дасть. Планували піском посипати. Але поки ми довезли, він замерз, і нам довелося вручну його діставати з 12-кубового розкидача, бо замерзла і стрічка. Пісок без солі не працює, — бідкається сільський голова.

    Тож Радіон Старенький робить висновок: на наступну зиму треба ще більше запасатися піском, сіллю, готуватися не до однієї зими, а відразу до п’яти!

    За підрахунками чиновників, громаді треба 26 одиниць техніки, щоб пережити наступну зиму, якщо вона буде така ж люта. На питання, чому не купили на цю, відповідає:

    — Прогнози синоптиків були різні. А якби накупили техніки і зима була б тепла, ви б сказали: «Навіщо купили стільки техніки, вона ж у вас простоює».

    Утім, деякими досягненнями Радіон Старенький пишається:

    — Я беру участь в обласних нарадах і бачу, що у нас ситуація зі станом доріг найкраща, якщо порівнювати з іншими громадами району. Іванківська громада в 25 разів більша від нашої, а в них лише дві одиниці техніки. У нас працювало сім одиниць, але зараз дві вийшли з ладу. Плюс ми залучали три одиниці підрядної техніки.

    Голова КП «Петрівський благоустрій» Олександр Мороз пояснив, чому техніка виходила з ладу і чому ремонтувати її непросто.

    — Переважно ламаються самі розкидачі, бо трапляється лід і каміння. У нас один зварювальник. І поки він не відремонтує розкидача, техніка стоїть, — каже він.

    Олександр Мороз також додав, що техніка переважно російського та білоруського виробництва, і купувати для неї запчастини не тільки страшенно дорого, а ще й незаконно, тому доводиться шукати всілякі альтернативи.

    Однак місцеві мешканці, які прийшли на зустріч у Нових Петрівцях, станом доріг були відверто незадоволені. Вони нарікали, що у Старих і Нових Петрівцях схили, підйоми та дороги, які ведуть до водосховища, не були розчищені. І не те що по них проїхати, а навіть виїхати із двору було неможливо.

    Голова ж «Петрівського благоустрою» запевняє: дороги чистять, хоча буває, що трактор не може заїхати в якісь вузькі провулки, проте великі вулиці прибирають обов’язково. На початку січня, коли накрили рясні снігопади, сам Олександр Мороз був у відпустці, але, каже, телефонував своєму заступникові, і той запевняв, що все почищено. Але хуртовини були такі, що, поки прочистять одну ділянку і візьмуться за іншу, першу вже знову засипало снігом.

    — Я залишу вам свій номер телефону, наберіть мене, будь ласка, якщо вулицю погано почистили. Я під’їду в будь-який час дня або ночі й перевірю, — пообіцяв керівник комунального підприємства мешканці Старих Петрівців, яка більше за всіх обурювалася станом доріг.

     

    Неочікувана пропозиція: Олександр Мороз пообіцяв старопетрівчанці приїхати і перевірити особисто, якщо дороги погано почистять. Фото: Київське море
    Неочікувана пропозиція: Олександр Мороз пообіцяв старопетрівчанці приїхати і перевірити особисто, якщо дороги погано почистять. Фото: Київське море

     

    Водночас Олександр Мороз і собі побідкався, що комунальникам украй рідко дякують за роботу. Хоча співробітники КП працюють і вночі, і у вихідні по 12, а то й по 15 годин.

    — Це як домогосподарка вдома прибирає, а приходить чоловік і не бачить, що тут щось змінилося. Хоча вона цілий день поклала на це. Я казав, що найкращий приклад показати нашу роботу — не робити її, — зітхає Олександр Мороз.

    — Не лякайте нас, — відреагував на це Радіон Старенький.

    Чистили, старалися, поки не зламалися: на дорогах громади працювало 7 одиниць техніки, поки дві не вийшли з ладу. Фото: Петрівська сільська рада
    Чистили, старалися, поки не зламалися: на дорогах громади працювало 7 одиниць техніки, поки дві не вийшли з ладу. Фото: Петрівська сільська рада

    Унітазна порада

    Петрівський сільський голова вважає, що 2026 рік буде не легшим за минулий, а, ймовірно, ще гіршим. Тому перед місцевою владою чимало викликів. І один з головних — налагодити водопостачання.

    За його словами, у громаді, на перший погляд, достатня кількість електрогенераторів для того, щоб забезпечити роботу свердловин, але не влітку, коли забір води величезний. Якщо зараз у громаді працює третина свердловин, то влітку — всі 29, тобто 100%.

    — Будемо просити меценатів, щоб допомогли ще придбати дизельні електрогенератори для свердловин. Аби в разі виходу з ладу одного з них ми мали, чим замінити, — каже сільський голова.

    Він додає, що на придбання дизельного пального доведеться витрачати більше бюджетних грошей, і це наша нова реальність.

    До літа ще, звісно, дожити треба. Місцеві мешканці скаржаться на те, що води немає зараз, і вони не помічають роботи генераторів узагалі.

    «А де той генератор, що між селами возять, наче надбання 21-го сторіччя? Ви 4 лютого завітали до Лютежа, хотіла запросити вас на філіжанку кави, не склалося, води не було, генератор не підвезли», — пише у групі «Мій Лютіж» місцева мешканка Наталія Торгашова.

     

    «Таке саме й у Нових Петрівцях, світло є, води немає», — додає Наталія Антонюк.

    У Старих Петрівцях — подібна ситуація.

    На зустрічі в Нових Петрівцях питання про воду поставили і жителі ЖК «Смарагдове місто». Люди обурюються, що вода йде всього 15-20 хвилин після того, як дають світло.

    Голова КП «Петрівський комбінат комунальних підприємств» Іван Бурма виправдовується, мовляв, така ситуація склалася через те, що вийшла з ладу одна з помп.

    — Замінимо помпу, коли буде хоча б нульова температура на вулиці. При мінусі ми не можемо. І все там налагодиться, — запевняє він.

    Радіон Старенький закликає мешканців встановлювати резервуари і запасатися водою за принципом унітаза. Каже, це допоможе, навіть якщо у водогоні немає тиску:

    — У вас унітаз без тиску працює. Вода набирається, по дзюрочці капає уночі, коли ви спите. Така моя відповідь, подобається вам це чи ні. Вона мені теж не подобається, але я вам раджу.

    Без сподівань на газ і світло

    Сільський голова також закликав мешканців не сподіватися на електроенергію і навіть не розглядати газ як альтернативне опалення на наступну зиму, а встановлювати твердопаливні котли.

    Він також розповів, що зараз деякі мешканці громади стикаються з проблемами через аварії на трансформаторних підстанціях. Коли дають світло, люди одразу вмикають всі електроприлади, тож автомати не витримують. На одній вулиці в Нових Петрівцях влада навіть зібрала людей і порадила скласти власний графік: хто і коли вмикає прилади.

    Радіон Старенький зазначив, що у громаді закупили чимало інверторів, акумуляторів та сонячних панелей. План на наступну зиму — навчитися очищати сонячні панелі від снігу та льоду. Для цього потрібні будуть виходи на покрівлі.

    Чиї фекалії

    Активістів з Нових Петрівців цікавило питання, як сільська рада збирається боротися з тими, хто завозить у громаду фекалії на машинах? Люди, запевняють, що через це влітку дуже смердить.

    Заступник сільського голови Ігор Кучерявий зауважує, що всього 15% стоків, які переробляються у громаді, приймають з машин. Визначити, звідки ті приїздять, може встановлення на них трекерів, але на це потрібні кошти.

    За словами Радіона Старенького, розв’язати проблему кардинально допоможе будівництво у Нових Петрівцях каналізаційних очисних споруд закритого типу. Повна потужність майбутніх споруд становитиме 7000 м³ на добу. Проєкт має спільно фінансуватися з державного та місцевого бюджетів у співвідношенні 75/25 %.

    Чужих фекалій не так багато: переконує громаду заступник сільського голови Ігор Кучерявий. Фото: Київське море
    Чужих фекалій не так багато: переконує громаду заступник сільського голови Ігор Кучерявий. Фото: Київське море

    Не тільки будні

    Торік Петрівська громада повернулася до відзначення місцевих свят, днів села.

    — Певна річ, ми їх проводили в досить бюджетному варіанті, не так, як звикли. Але продовжимо й 2026-го. Ці свята необхідні, тим більше, що в них беруть участь наші діти, вихованці центру культурних послуг, — наголосив Радіон Старенький.

    Утім, від святкування Масниці (Колодія) цьогоріч відмовилися.

    — Думали довго, але з огляду на проблеми з морозами, дорогами, світлом вирішили цього року свято не проводити, — пояснив сільський голова.

    Радіон Старенький зазначив, що на зустрічі вдалося обговорити всього одну четверту чи навіть одну п’яту проблем громади. Загалом розмова вийшла відверта й конструктивна, хоча, звісно, не всі відповіді були популярнми і сподобалися мешканцям.

    Календарну зиму якось, можна сказати, пережили. Треба рухатися далі та робити висновки з помилок. Чи зробить їх влада? Час покаже! І, безумовно, варто гуртуватися й допомагати одне одному.

     

    Текст — Яна Осадча

     

     

    Читайте також

    Ця чарівна купальська ніч

    Читати далі

    Півонії, обійми і донати для фронту

    Читати далі

    «Якщо загину, нехай мене поховає дядя Коля»

    Читати далі

    Від футболу до таборів закордоном

    Читати далі

    Запустити серце — врятувати життя

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі