Воєнний і буремний

Дата публікації: 06.01.2026

 

Яким був 2025 рік для Петрівської громади

 

18 прощань із Героями. 108 понівечених домівок. Сотні годин без світла. 2025-й міг стати роком суцільної темряви для Петрівської громади. Але він став роком, коли ми навчилися цю темряву розсіювати і самі випромінювати світло. Поки ворог руйнував, ми будували укриття та відновлювали стіни і дахи. Поки на фронті точилися бої, наші діти перемагали на музичних конкурсах, а волонтери везли допомогу на «нуль». «Київське море» згадує, як громада пройшла цей шлях завдовжки в рік: з болем у серці, але з незламною вірою у своє майбутнє. У 2025-му ми…

Прощалися з найріднішими

18 разів 2025 року громада проводжала в останню путь захисників, які загинули на фронті або померли від поранень уже в тилу. Когось із військових вбили у 2024-му, але поховали їх цьогоріч після процедури впізнання. Щоразу люди виходили на вулиці з квітами і схиляли голови у скорботі. 18 людей, 18 доль,
18 історій, які житимуть у нашій пам’яті.

Згадуємо імена воїнів і висловлюємо щирі співчуття їхнім рідним і близьким.

Навіки у строю: Михайло Мережко, Віталій Жаврук, Валерій Мамаєв, Віктор Калитенко, Костянтин Шатіл, Віталій Самійленко, Олександр Палій, Олександр Пащенко, Максим Балуєв, Ігор Калитенко, Вадим Трощинський, Михайло Кацімон, Дмитро Петров, В’ячеслав Кашуба, Владислав Євтушенко, Микола Гецуш, Олександр Гайдук, Олександр Лапонога.

Усього з початку повномасштабного вторгнення у громаді загинув 71 військовий.

 

Вшановували пам’ять

У травні цього року в День Героїв України в Петрівській громаді відбулося відкриття алей пам’яті на честь полеглих захисників-земляків. Загалом у Нових Петрівцях, Старих Петрівцях, Лютежі та Гуті-Межигірській встановлено 61 інформаційний банер про кожного воїна, який загинув з початку повномасштабного вторгнення. На жаль, війна триває, і портрети героїв на алеї можуть додаватися ще — допоки ми остаточно не виженемо ворога з нашої землі.

На війні гинуть не лише військові, а й мирні мешканці, і найстрашніше — діти. Однією з жахливих трагедій для громади стала загибель дворічного Степанка Шпака у Нових Петрівцях на початку великої війни. Цьогоріч, 4 червня, неподалік місця, де жила дитина, відкрили пам’ятний знак як нагадування про всіх дітей, убитих російською армією.

Невдовзі у громаді може з’явитися ще один меморіал — скульптура «Свічка пам’яті» в Лютежі. Цього року мешканці обрали макет пам’ятника, та поки що невідомо, коли його встановлять.

 

Виживали на руїнах

Протягом року росіяни кілька разів атакували Петрівську громаду. Найбільше руйнувань заподіяв обстріл 6 липня. На щастя, обійшлося без загиблих. Однак було пошкоджено чимало домівок. Більшість постраждалих отримали компенсацію за програмою «єВідновлення», а дах багатоповерхівки на вулиці Захисників відремонтувала сільська влада.

У ту ніч дрон впав за кілька метрів від оселі новопетрівчанина Олексія Коломійця. Вибухом пошкодило дві будівлі: його та 87-річної Ніни Іванівни Натоптаної. Обидва будинки дуже понівечені: дахи частково знесені, стіни зрушили з місця, вибиті вікна, подекуди з рамою.

Наразі Олексій Коломієць отримав грошове відшкодування за програмою «єВідновлення».

— Наслідки прильоту досі ліквідовую. З фірмами, щоб мені дах відремонтували, я поки що не сторгувався. Надто багато грошей хочуть. Мені стільки «єВідновлення» не виділило, — каже чоловік.

Олексій Коломієць додає, що робить усе самотужки.

— Сподіваюся, за зиму домучити таки дах, а те, що вимагає тепла, робитиму вже навесні, — пояснює він.

Ніна Іванівна Натоптана все ще живе у приміщенні КЗ Петрівської сільської ради «Центр надання соціальних послуг» (колишній «Любисток»), попри те, що волонтери поставили для неї модульний будиночок на подвір’ї власного. Фахівці центру бояться, що бабуся захворіє, адже через вимкнення електропостачання немає можливості опалювати будиночок. Пошкоджену хату Ніни Іванівни ремонтують, але нині виконали тільки зовнішні роботи.

14 листопада громада пережила ще одну страшну ніч. Шахеди знову понівечили будинки. Один із ворожих дронів збили представники нашого добровольчого формування Сергій Журавльов і Василь Багрій разом з військовими.

6 грудня — знову ворожа атака на громаду. Поранено людей, зруйновано будинки, а на складі біля ЖК «Смарагдове місто» — величезна пожежа. На складі згоріла продукція підприємців і гуманітарна допомога.

23 грудня сталася трагедія у нашій громаді: в Нових Петрівцях унаслідок ворожої атаки виникла пожежа у приватному двоповерховому житловому будинку й загинула жінка 1949 року народження.

За словами Петрівського сільського голови Радіона Старенького, протягом року обстрілами було пошкоджено 108 осель, з них 52 будинки і 56 квартир.

— Станом на сьогодні (ред. — станом на 22 грудня) обстежено 80 житлових обʼєктів на загальну суму понад 19 млн грн. Із сільського бюджету ми тільки фінансували ремонт покрівлі в багатоквартирному будинку на вулиці Захисників України, 21 у Нових Петрівцях, — розповів Радіон Старенький.

Вчилися жити без світла

Ворожі атаки по енергетиці призводять до частих і довгих вимкнень електроживлення. Вуличне освітлення вимикають також, крім центральної дороги.

Більшість мешканців громади до цього готові: чимало хто закупив генератори, інвертори, зарядні станції і повербанки ще у 2022-му. Комунальні заклади також готувалися до зими з вимкненнями. На початку липня благодійний фонд «Люди дії» привіз і встановив сонячну батарею на території комунального некомерційного підприємства «Петрівський консультативно-діагностичний центр», що в Нових Петрівцях.

У більшості приміщень комунальних закладів встановлено твердопаливні котли — в 15 із 20.

Цього року вимкнення живлення значно триваліші, адже ворог постійно та цілеспрямовано намагається знищити нашу енергосистему.

Допомагали фронту

За минулий рік ГО «За покликом душі» організувала та взяла участь у 10 благодійних заходах, а 11-й заплановано на 28 грудня у Лютежі.

— Дуже багато зроблено. У нас було 15 виїздів до хлопців на лінію зіткнення і 3 виїзди до шпиталів. Провели за цей рік чимало різних розіграшів і лотерей, щоб зібрати кошти.Придбали 3 авто для військових і збираємо гроші на четверте, — звітує волонтерка ГО «За покликом душі» Алла Дерепа.

Волонтери закупили для фронту понад 30 обігрівачів, генератори, повербанки, аналізатори дронів, різні гаджети й засоби для мавіків, медикаменти тощо.

 

Розкривали таланти

2025 року учні навчальних закладів Петрівської громади радували нас своїми успіхами. 15-річний учень оркестрового відділу Петрівської школи мистецтв Богдан Правдивий став лауреатом престижного Міжнародного конкурсу Virtuoso.

13-річний Іван Фесенко здобув перемогу на Всеукраїнському конкурсі виконавців на народних інструментах «Vivat, talant!».

А випускник Новопетрівського ліцею Олександр Костін склав Національний мультипредметний тест з англійської на найвищі 200 балів. Хлопець вступив до Київського політехнічного інституту ім. Сікорського на спеціальність «Автоматизація, інтегровані технології та робототехніка».

— За результатами НМТ отримую стипендію в КПІ, успішно склав першу сесію, продовжую вивчення англійської мови, але вже на технічному рівні. Попри навчання онлайн, мені все подобається, — поділився Сашко.

Звісно, талановитих дітей у нас значно більше. Сотні юних мешканців громади продовжують відвідувати гуртки та секції, брати участь у змаганнях і здобувати нагороди, всупереч обстрілам і вимкненням світла. Усі вони — переможці. Бо долають незручності, важкі обставини і продовжують торувати свій шлях.

Ми пишаємося кожним, хто не полишає улюбленої справи, і віримо: 2026-й подарує їм нові звершення. А «Київське море» — завжди поруч, щоб разом з усією громадою розділити радість їхніх перемог.

 

 

Боролися за чисте довкілля

2025-го у громаді сталися дві події, пов’язані з екологією.

Весною мешканці Нових Петрівців відстояли своє право дихати чистим повітрям. Люди роками скаржилися на їдкий запах, газовий туман, токсичні викиди і звинувачували в цьому розміщені в селі підприємства з перероблення нафтових відходів. Завдяки активній позиції громади Міндовкілля не видало ТОВ «Титан Екосервіс» висновку з оцінки впливу на довкілля для оброблення небезпечних відходів. А це обов’язковий документ, який кожне підприємство
мусить подати до Міністерства перед початком потенційно небезпечної діяльності.

Також літом цього року державна екологічна інспекція виявила незаконні сміттєзвалища на території Петрівської громади. У сільраді кажуть, що їх ліквідували, проте, на жаль, нові з’являються знову.

 

 

Зустрічали гостей

Петрівський сільський голова Радіон Старенький і начальниця Роганської селищної військової адміністрації (Харківщина) Марія Черненко у 2025 році підписали меморандум про співпрацю. Це стало частиною національного проєкту «Пліч-о-пліч», ідея якого полягає у співпраці громад, які у відносній безпеці, та фронтових.

Цього ж року Петрівська громада прийняла гостей з Харківщини — талановитих школярів, які провели в селах на Київщині кілька днів. Діти з Роганської громади грали у футбол, їздили на екскурсії, брали участь у концертах.

— Ми сидимо в Рогані, нікуди не виїздимо, все набридло. Під час подорожі дізналися багато нового. Деякі з нас узагалі раніше в Києві не були, вперше сюди приїхали, — розповідали діти з Харківщини.

 

Святкували ювілей

Знаковою подією року є також святкування 70-річного ювілею Лютізького ліцею. На урочистості запросили навіть перших учнів школи, яким зараз понад 80 років. На честь свята відбувся великий концерт, який влаштували учні та викладачі закладу.

— Під час війни для нас важливо організовувати безпечний для дітей освітній процес у закладі. А ще щоб працювали всі структурні підрозділи, було світло і тепло. Це — найголовніше. Так, цього року ми святкували 70-річчя. Змогли поспілкуватися з нашими випускниками. Думаю, колектив задоволений, — розповідає директор Лютізького ліцею Олексій Гайденко.

 

 

* * *

2025-й був роком, який вимірювався для громади не календарем, а вчинками: кількістю допомоги фронту, метрами перекритих дахів і хвилинами мовчання. Крізь біль втрат і гуркіт вибухів наша громада зуміла зберегти головне — людяність і віру. Цей рік загартував нас. Ми не дали страху паралізувати наше життя: вчили дітей, садили дерева, городи і підставляли плече тим, хто потребував допомоги. Ми навчилися згуртовуватися дужче, ніж будь-коли. 2025 рік став важким іспитом, який Петрівська громада склала гідно. Ми знаємо ціну свободи, пам’ятаємо імена кожного Героя і чітко розуміємо, заради кого маємо вистояти.

 

Текст — Яна Осадча