Громада попрощалася із захисниками

17 серпня петрівчани віддали останню шану воїну Дмитрові Петрову. Герой загинув на Харківщині, виконуючи бойове завдання. А 28 серпня громада попрощалася з військовим медиком, ветераном новопетрівчанином Владиславом Євтушенком

Дмитро Петров народився в Криму 1984 року.

— Переїхали з родиною до нашої громади у 2000 році, тут Дмитро закінчив школу, — розповів Петрівський сільський голова Радіон Старенький.

Працював на місцевому підприємстві «Укрінстал». Пішов добровольцем до лав Збройних сил України. 11 серпня на Харківщині під час бойового завдання він разом із побратимами натрапив на ворожу міну. Чоловік дістав поранення, які виявилися смертельними.

Похоронна процесія почалася в Нових Петрівцях. За традицією люди квітами зустрічали катафалк із труною, накритою українським прапором.

Захисник вертався додому килимом із квітів, люди ставали на коліна перед героєм, який віддав своє життя за Україну.

Дмитра Петрова відспівали у Старопетрівському храмі та поховали на місцевому кладовищі.

У воїна залишилася дружина, дворічний син, мама і брати.

Вічна пам’ять захиснику! Щирі співчуття родині Героя!

До повномасштабної війни Владислав Євтушенко був лікарем-мануалом. У лютому 2022-го став на захист Батьківщини та рідної громади: спочатку в лавах добровільного формування самооборони, а потім пішов у новостворений окремий 252-й батальйон ТРО.

Владислав служив на Харківщині та Донбасі в найгарячіших місцях. З першого до останнього дня був на точці евакуації бійців у Серебрянському лісі (Кремінський район Луганської області), де й досі тривають бої.

Побратими знали Владислава за позивним Док. Він урятував чимало бійців, а ось своє серце не вберіг. Чоловік демобілізувався за станом здоров’я, але
наслідки війни наздогнали його.

— Владислав з війни пішов, однак війна не пішла з нього. Контузії, які він отримав, і психологічні травми — все це мало наслідки. Серце не витримало. Йому було всього 53. Ще жити та жити, — із сумом каже побратим Владислава майор Олександр Гамарис.

А ще Владислав був коханим чоловіком, батьком і дідусем. Попрощатися з Доком прийшли рідні, побратими, односельці, пацієнти, яким він допоміг. Відспівали ветерана у Свято-Покровському храмі в Нових Петрівцях і поховали на місцевому кладовищі.

Вічна пам’ять та слава Герою, який вижив на війні, однак її тягар і наслідки виявилися занадто важкими для нього.

Фото з фейсбук-сторінки Петрівської громади