Перемоги неабияк змінюють

Шестикратна чемпіонка України з таеквон-до, володарка чорного п оясу, I дан, Валентина Філоненко з жовтня минулого року тренує дітей у Петрівській громаді. За к ороткий термін 18-річній наставниці вдалося виховати двох чемпіонів області з таеквон-до і кількох переможців клубних чемпіонатів

Від  футболу до таеквон-до

Валентина Філоненко родом із Трипілля, що на Обухівщині. З раннього дитинства цікавилася спортом: ходила на заняття в циркову студію та грала у футбол. Під час епідемії коронавірусу, коли їй було 13, випадково потрапила на тренування з таеквон-до, і відтоді це стало захопленням дівчини.

— Оскільки був карантин, то тренувалися на природі: в лісі, на піску, і це було справді важко. Але дуже сподобалося. Почала я займатись весною, а вже влітку здобула свій перший пояс — жовтий, — пригадує таеквондистка.

На перших клубних змаганнях Валя виборола 2 місце і першу в житті медаль. Після чого, як і кожній дитині, їй захотілося якомога більше нагород. Стала тренуватися з подвійною силою до 6 разів на тиждень. І це давало результат. Кожні пів року дівчина проходила атестацію та одержувала новий пояс. Після жовтого був зелений, потім синій пояс, червоний, червоно-чорний і нарешті чорний. Водночас постійно їздила на змагання, на яких перемагала або здобувала призові місця. А з 16 років Валя вже почала допомагати проводити тренування своєму наставнику з таеквон-до, інструкторові міжнародного класу, чорний пояс V дан, Максимові Ватричу. Так отримувала свій перший тренерський досвід.

Тренування для трьох дітей

Нині Валентина навчається на другому курсі в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, здобуває фах реабілітолога. Хоче допомагати людям відновлювати своє тіло через рух і фізкультуру.

Ставши студенткою, дівчина переїхала до столиці, продовжила займатися таеквон-до і згодом вирішила стати тренеркою. Почала шукати громаду, щоб недалеко було діставатися від нової домівки. Приїхала в Старі Петрівці, домовилася з місцевим клубом за зал, розмістила оголошення в соцмережах… Утім, аншлагу не виникло. Перший час на тренування постійно приходило всього троє дітей. І так тривало декілька місяців. Згодом таеквондистів у селі побільшало. Нині в списку у Валентини близько двох десятків дітей, з яких регулярно тренується понад половину. Здебільшого це діти 7–8 років, найменшій дитині лише
чотири рочки, а найстаршій — 13.

— Цікаво спостерігати за дітьми. Постійно від них чую: «Я не вмію стрибати на скакалці», «у мене не виходить сісти на шпагат» або інші скарги. Через це вони дуже засмучуються, іноді плачуть. Але продовжують займатися, переборюють себе і таки досягають бажаного результату. Ви б бачили, які тоді щасливі! — з гордістю ділиться тренерка.

Юні чемпіони

Нещодавно, 15 червня, шість вихованців Валентини Філоненко вибороли медалі на клубному чемпіонаті Mukido fight club (Федерація ITF). До речі, секція у Старих Петрівцях є частиною саме цього клубу. Чемпіонами стали: Ілля Чопоров — 1 місце туль (комплекс вправ з атакувальних і захисних рухів), 1 місце спаринг, Софія Самчук — 1 місце туль, 1 місце силовий тест, 2 місце спецтехніка, Валерія Казмазовська — 1 місце силовий тест, 1 місце спаринг, 2 місце туль, Кирило Костюченко — 1 місце спаринг, 2 місце туль.

А ще двоє таеквондистів здобули призові місця: Мілана Ніколішена — 2 місце туль, 3 спецтехніка, 3 силовий тест і Святослав Паламарчук — 3 місце силовий тест.

Водночас двоє підопічних Валентини мають значно більші здобутки: Ілля Чопоров та Софія Самчук стали чемпіонами Київської області з таеквон-до.

На думку тренерки, змагання дають можливості не тільки проявити свої фізичні вміння та інтелект, а й загартувати характер.

— Для мене найскладніше було переборювати себе, долати страх перед змаганнями. Справді, я дуже боялася, це був непростий шлях. Водночас змагальний процес формує сильну особистість, і ти змінюєшся. Перемоги неабияк змінюють, — зазначає тренерка.

Наприклад, у Софії Самчук був період, коли вона хотіла покинути заняття таеквон-до і навіть кілька тижнів не ходила не тренування. Але все ж таки тренерці вдалося переконати дівчину продовжити підготовку до змагань. І після перших перемог Софія була така окрилена, що рвалась на тренування навіть хвора з температурою. Деякі батьки розповідають, як діти показують тулі своїм однокласникам, братам і сестрам.

— Діти дуже люблять таеквон-до. І я радію, що дарую їм це.

 

Таеквон-до — бойове мистецтво, національний вид спорту в Південній Кореї. Характерною його особливістю є те, що ноги у поєдинку використовують більш активно, ніж руки. Назва єдиноборства утворена з трьох слів: «тає» — нога, «квон» — кулак (рука), «до» — шлях.

Таеквон-до складається з п’яти дисциплін.

Спаринг — це бій із чітко визначеними правилами.

Туль — комплекс вправ, система рухів захисту й атаки.

Спецтехніка — це використання складних ударів у повітрі, розбивання предметів.

Силовий тест — вимірювання сили удару ногами і руками.

Самооборона — звільнення від захватів і базові навички самозахисту.

Таеквон-до — не тільки про тренування тіла, це про філософію і духовний розвиток.

П’ять принципів таеквон-до: чесність, чемність, наполегливість, самовладання, непохитність духу.

У таеквон-до унікальна система видачі поясів: існує 10 розрядів «гипів» кольорових поясів і 9 ступенів (данів) чорних поясів.

Як записатися на таеквон-до

Телефонуйте за номером +380 97 880 73 68, Валентина Філоненко.

Адреса: Старі Петрівці, вул. Князя Святослава, 157 (Старопетрівський будинок культури).

Тренування проводять тричі на тиждень: у понеділок, середу та неділю ввечері (час краще уточнювати в тренерки).

Текст — Михайло Малінін
Фото з архіву Валентини Філоненко