Назавжди у наших серцях
Дата публікації: 05.09.2024
18 серпня родичі, друзі, однокласники, побратими та вся громада попрощалися з полеглим захисником, мешканцем села Лютіж Віталієм Онопрієнком
Герой народився 14 липня 1992 року в Лютежі. Тут він закінчив загальноосвітню школу, потім здобув освіту в Київському професійному коледжі будівництва і комунального господарства за спеціальністю слюсар-електрик з ремонту електроустаткування та влаштувався на роботу помічником завскладу ТОВ підприємства «Пластик Карта».
14 квітня 2023 року Віталія було мобілізовано до Збройних сил України. Служив він мінометником у 32-ій окремій механізованій бригаді, яка вела бої на Сватівському напрямку, в районі Куп’янська.
На жаль, 28 серпня 2023 року Віталій разом із Віталій Онопрієнко двома побратимами загинув на Луганщині в с. Новоєгорівка. Майже рік знадобився для ідентифікації тіла, і тільки тепер його змогли поховати на рідній землі. У захисника залишилися батьки та сестра.
Віталій був чесним, порядним, справжнім майстром на всі руки. Дуже любив про водити час з двома маленькими племінниками.
— Він завжди був готовий допомогти і підтримати, відзначався добротою і скромністю. Загибель Віталія — велика втрата для усіх, хто його знав, — розповідає сусідка, жителька села Лютіж Альона Павленко.
Світла пам’ять герою, співчуття рідним!
Читайте також

Місце, де чекають своїх

«Не дай, Боже, нікому таке пережити»

«Плани, яким не судилося здійснитися»

«Завжди допомагав товаришам»

Загинув на Донеччині за Україну

Замість весільного маршу — прощання
Два роки чекали на диво
Забрала хвороба
Право на власне майбутнє
Вимір відповідальності
Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує
«Плани, яким не судилося здійснитися»
«Завжди допомагав товаришам»
«На нього завжди можна було покластися»
Загинув на Донеччині за Україну