«Новопетрівчанка»: жива історія української культури

Жіночій хор, який об’єднує покоління через автентичну музику і традиції

За останній час народний аматорський ансамбль «Новопетрівчанка» отримав дві престижні нагороди. 14 червня колектив став лауреатом І ступеня на VIII Міжнародному фестивалі народного хорового співу імені Віталія Іжевського «Над Собом пісня дзвінко лине», що відбувся на Вінниччині. А 26 травня на фестивалі-конкурсі хорового мистецтва імені Анатолія Авдієвського «Пісня над Дніпром», що проходив у столиці, наш хор теж здобув диплом лауреата I ступеня. Виступаючи з унікальним репертуаром народних пісень, «Новопетрівчанка» за 12 років свого існування не тільки об’їздила майже всю Україну, а й побувала у Польщі та Болгарії. Колектив також влаштовує концерти для військових — піднімає бойовий дух наших захисників.

Нині у хорі 18 співачок, наймолодшій 21 рік, а найстаршій — 77. Створили ансамбль 2012 року.

— Спершу на репетицію прийшло всього декілька людей, — згадує художній керівник і концертмейстер Народного аматорського ансамблю «Новопетрівчанка» Іван Гайдичук. — Але з часом коллектив став розширюватись, і так поступово ми почали виступати. Перші концерти ансамблю були на Вишгородщині, потім виступали у Бучі, Ірпені, Києві, Кривому Розі, Чорноморську та інших містах.

Згодом запросили до Болгарії. А 2020 року «Новопетрівчанка» щедрувала й колядувала в Польщі. Наш хор завжди намагався якнайкраще представити Петрівську громаду не тільки в Україні, а й за кордоном.

У репертуарі ансамблю багато відомих українських народних пісень «Ой у лузі червона калина», «Степом, степом», «Реве та стогне Дніпр широкий», але пісні про Нові Петрівці не було. Тож учасниця колективу Марія Фадєєва вирішила виправити це.

— Я закінчила три класи музичної школи, завжди мріяла бути артисткою. Скільки живу, стільки й співаю, — розповідає Марія Фадєєва, — дуже люблю українські народні пісні. Пам’ятаю, як мене запросили в колектив. Наш керівник Іван — добрий душею і дуже закоханий в українську пісню. Добираючи нам репертуар, якось пожурився, що у нас немає пісні про рідне село. Я задумалась, прийшла додому та за ніч написала вірші. Іван поклав їх на музику. Так і з’явилася пісня «Нові Петрівці».

Початок широкомасштабного вторгнення росіян став справжнім потрясінням для всіх жителів громади,тоді майже половина співачок ансамблю виїхала з домівок.

— На свято Купала 2022 року з хору було всього семеро учасниць. Ми вивчили пісню «Ой, пливи, вінок», записали відео, а потім розіслали його всім як привітання. Побачивши це, наші співачки почали повертатись, і так колектив відновив свою роботу. Дуже тішить, що, попри такі непрості часи, все-таки люди приходять і хочуть співати.

До хору долучаються і молоді дівчата.

— Мені подобається дізнаватися більше про нашу культуру, адже я вивчила багато пісень, яких не знала раніше. Гадаю, я як наймолодша у нашому хорі можу показувати приклад для юного покоління, щоб молодь теж приєднувалася до нас, — міркує 21-річна співачка Марина Свідерська. — За останній рік я побувала вже на трьох фестивалях і одному міжнародному конкурсі, на якому ми вибороли перше місце. І це так круто й розширює світогляд.

Найближчим часом «Новопетрівчанка» збирається трішки оновити свій репертуар. Тож ми всі з нетерпінням чекатимемо на її виступи танові перемоги як в Україні, так і за кордоном.