10 кілометрів мужності
Дата публікації: 25.06.2024
У громаді відбувся патріотичний забіг «Біжу за героїв України»
25 травня Лютіж став центром спортивного життя Київщини. Понад 250 любителів спорту взяли участь в обласному фізкультурно-оздоровчому заході, присвяченому нашим захисникам. Учасники події могли випробувати власні сили у двох дисциплінах: бігу та скандинавській ходьбі
Довжина дистанції залежала від віку спортсмена-любителя.
– Бігли всією родиною, окрім тата, бо він військовий і зараз служить, — ділиться учасниця забігу, жителька Нових Петрівців Юлія Лісова. — Ми з донькою Дариною, їй 16 років, долали дистанцію 10 кілометрів. А син Данило пробіг з нами 500 метрів. Бо він наймолодший учасник забігу, йому всього 4 роки. Усе було на найвищому рівні, в кінці змагання давали перекус і водичку. Молодший був у захваті, такі події піднімають настрій і допомагають вірити у краще.
Участь у заході також брала команда зі скандинавської ходьби, у якій було понад 50 дорослих і дітей. Нагадаємо, скандинавська ходьба — вид фізичної активності, де використовується техніка ходьби зі спеціальними палицями, схожими на лижні.
– Скандинавською ходьбою захоплююся з 2015 року, — розповідає інструктор Першої Української школи оздоровчої скандинавської ходьби Оксана Ямненко. — Такі заходи потрібні для емоційного та фізичного здоров’я. Спорт дуже важливий, особливо в нинішніх умовах. Життя має тривати, а ми мусимо пам’ятати про військових, які зараз на фронті борються за наше майбутнє.
Організатори спортивного заходу планують проводити забіги щороку, аби якомога більше людей могли не тільки долучитися до спорту, а й віддати шану нашим захисникам.
– Ми вже вдруге проводимо такий масовий захід, який підвищує рівень спортивного розвитку у громаді, — зазначає завідувач філії «Центру культурних послуг» спортивного клубу «Нептун» Євгеній Пінчук. — Його мета говорить сама за себе назвою «Біжу за Героїв України». Ми хочемо, щоб наші герої знали: їх пам’ятають і шанують. Плануємо провести ще один такий забіг восени, тому запрошуємо всіх охочих.
Читайте також

Місце, де чекають своїх

«Не дай, Боже, нікому таке пережити»

«Плани, яким не судилося здійснитися»

«Завжди допомагав товаришам»

Загинув на Донеччині за Україну

Замість весільного маршу — прощання
Два роки чекали на диво
Забрала хвороба
Право на власне майбутнє
Вимір відповідальності
Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує
«Плани, яким не судилося здійснитися»
«Завжди допомагав товаришам»
«На нього завжди можна було покластися»
Загинув на Донеччині за Україну