Додому «на щиті»

    Дата публікації: 09.10.2023

     

     

    За останній місяць Петрівська громада попрощалася з трьома воїнами-земляками, вистеливши їхній останній шлях оберемками живих квітів. Наші захисники загинули на різних напрямках фронту

     

    27 серпня з глибоким болем у серці громада провела свого зовсім юного захисника Сергія Буренка, який поклав життя у бою на Луганщині. Хлопцеві заледве виповнилося 22 роки. Здавалося, тільки нещодавно вилетів з-під крила рідної Новопетрівської гімназії №2 та попереду стільки мрій і планів. Але їм не судилося справдитися. Підступний ворог назавжди забрав Сергія у його рідних і близьких, однокласників, учителів та побратимів.

     

    Юнак був хоробрим воїном, ще у 2020-ому долучився до служби у Збройних силах України. Тож коли почалася велика війна, виконував свій обовʼязок на фронтових рубежах. Загинув Сергій Буренко 23 серпня 2023 року.

     

    Нестерпний біль і безмежна вдячність переплелися в останніх прощальних словах. Юнак поповнив небесне військо, і ми впевнені – продовжує захищати наш із вами спокій та наближати перемогу.

     

    4 вересня петрівчани попрощалися з назавжди 28-річним Вадимом Проценком. Хлопець народився в Києві, але важка доля привела його до дитячого будинку «Любисток» у Нових Петрівцях. Тут він знайшов нову люблячу родину серед колективу та однолітків і звідси воїна зрештою провели на останній спочинок.

     

    Вадим навчався в Новопетрівській гімназії №2, а середню спеціальну освіту здобув у Переяславському ліцеї. Пройшов службу в армії, де вирізнявся успіхами у фізичній підготовці, дисципліні, відповідальності.

     

    У березні 2022 року наш земляк став добровольцем Збройних сил України та навіть проходив спеціальну підготовку у Великій Британії. Після повернення захищав свою країну в гарячих точках фронту. А 15 серпня під час виконання бойового завдання в Запорізькій області дістав поранення, потрапивши під мінометний обстріл. На жаль, врятувати хлопця не вдалося.

     

    Для своїх близьких Вадим Проценко назавжди залишиться в памʼяті білявим усміхненим хлопчиною, чия мужність,  відвага й самопожертва даватиме сили рухатися далі до перемоги.

     

    12 вересня жителі громади провели в останню путь героя Романа Олійничука 1979 року народження. Чоловіка знали й поважали в рідних Нових Петрівцях і далеко за його межами. Роман став на захист України ще 2014 року, пройшов горнило Донецького аеропорту й заслужив почесне звання «кіборга». Але поплатився важким пораненням і контузією, далі була тривала реабілітація.

     

    Утім, із початком повномасштабного вторгнення воїн з великим серцем повернувся до лав оборонців у десантно-штурмову бригаду. 31 серпня 2023 року Роман Олійничук віддав своє життя, хоробро змагаючись до останнього за перемогу над ворогом.

     

    Захисника проводжали його рідні та близькі, колеги по футбольному клубу «Діназ», де він працював, багато-багато небайдужих людей, вдячних за подвиг.

     

    «Роман назавжди залишиться в наших серцях як символ відваги та незламності. Хай його душа спочиває в мирі, а пам’ять про нього служить нам світлим вогнем надії на краще майбутнє», – ці слова закарбували «діназівці», салютуючи герою.

     

    Фото з Фейсбук-сторінки Петрівської сільської ради

    Читайте також

    Місце, де чекають своїх

    Читати далі

    «Не дай, Боже, нікому таке пережити»

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі