«Рано чи пізно здичавілі собаки підуть в село. І це буде страшно»

     

     

    Бродячих псів є шанс соціалізувати

     

    Людмила Гедзенюк заснувала у Старих Петрівцях притулок для тварин, рятує поранених, покинутих, майже здичавілих колись чиїхось домашніх улюбленців

     

    Першим був Дукат 

     

    – Привіт, мишки, – Людмила Гедзенюк, перехилившись через перегородку, по черзі чухає за вухом вертлявих цуценят.

     

    Чорні з білими грудками песики тягнуться до жінки, стають на задні лапи, видираються один одному на спини. В повітрі дзвінкий гавкіт. Озиваються й собаки з інших вольєрів.

     

    Зустрічаємося з пані Людмилою поспілкуватися про заснований нею в Старих Петрівцях притулок для тварин «Дукат». Прихистив уже понад 60 собак. Утриманців особливо побільшало з початком бойових дій.

     

    – З чого почався ваш притулок?

     

    – 2015-го мій чоловік Сергій був у справах біля Куренівського ринку в Києві. Давно мріяли про цуценя, але жили на зйомній квартирі, й було питання грошей. А тут жіночка, яка  продавала цуценят хаскі, запропонувала забрати одного безоплатно. Чоловік телефонує: «Я несу собаку». «Ти здурів», – кажу йому. Та він не міг вчинити інакше, бо Дуката приспали б: народився з деформованою нижньою щелепою, а таке, хоч і з родоводом, цуценя вже не продаси. Мені стало боляче через таке ставлення людей до тварин. Почали звертати увагу на безпритульних собак – підгодовували, шукали волонтерів для ветеринарної допомоги, – розповідає Людмила.

     

    Обидві її долоні забинтовані: нещодавно довелося розчіпляти двох великих псів і відчути гостроту їхніх ікл.

     

    – Коли чоловік відкрив автосервіс, то виявили, що дуже багато непорядних людей вивозять викидати собак у промзону під ліс. Як не піду по гриби, то обов’язково цуценят принесу, – продовжує жінка.

     

    – Бачили німецьку вівчарку велику таку? – киває у бік вольєрів. – То її щеням нам в коробці просто біля воріт залишили.

     

    Єдиного собаку, якого поки вдалося прилаштувати, це дуже розумного бордер-колі, якого теж колись знайшли прив’язаним до нашої брами.

     

    Лежачій пес алабай і пекінес з роздробленою лапою

     

    Зараз притулок «Дукат» – це декілька прибудованих до автосервісу вольєрів. Вільні куточки і закапелки цеху також займають собаки. Серед них є, наприклад, лежачий 70-кілограмовий алабай, який гавкотом чемно кличе прибрати, якщо сходить під себе.

     

    – Що змінилося з початком повномасштабного вторгнення?

     

    – До початку бойових дій у нас було вже 26 собак. Зараз – 57, і чекаємо поповнення.

     

    Люди з громади виїздили, лишали собак, часто – на ланцюгах. У когось будинок розбило, і тварини тікали. Чоловік пропонував нам з донькою евакуюватися. Лишилися, бо він би сам не впорався. Ми ж у прифронтовій зоні, жили під постійними обстрілами, не могли залишити наших хвостиків. Дали про себе знати людям, бо вже не було чим годувати й лікувати тварин. Волонтери привозили все необхідне, навіть під обстрілами.

     

    Коли окупантів відігнали з Київщини, нас покликали забрати агресивного пса, що кидався на перехожих, його хотіли пристрелити. Була шокована виглядом тварини. Американський стафордширський тер’єр, худий такий, що видно всі кістки, шия – жива рана, відчувається, що був прив’язаний, виривався, як міг. І кидався він не на людей, а на їжу. Нам вдалося підсунути йому снодійне. До себе у вольєр лише за два тижні дозволив зайти прибрати. За місяць дав себе погладити.

     

    Особливо емоційно Людмила згадує історію пекінеса, якого на центральній вулиці Старих Петрівців на її очах переїхав позашляховик.

     

    – У собачки була роздроблена задня лапа, поставили апарат Ілізарова – вже одужав і бігає, – усміхається жінка.

     

    Проблема бродячих псів може розширитися

     

    Людмила Гедзенюк сподівається, що люди зрозуміють помилки і відповідатимуть за свої дії.

     

    – Натішилися – викинули собаку, не захотіли стерилізувати – підкинули цуценят.

     

    А тварина лишається, і їй треба жити, – додає волонтерка. – Собаки збиваються в зграї. В лісі їх сотні – щовечора чуємо, як виють, рвуть один одного. Рано чи пізно підуть у село. Вовки бояться людей, а собаки – ні, й це буде страшно. Проблема бродячих псів у громаді ще не критична, але вона розшириться.

     

    Їх ще є шанс соціалізувати. Хочемо придбати ділянку під повноцінний цивілізований притулок. Це питання вже обговорено з місцевою владою. Але потрібні кошти. Потихеньку йдемо до цього. Наша мета – заклад з ветеринарією, кінологічним центром. Ми ж рухаємося в Європу, а там не заведено вбивати безпритульних тварин.

     

    Потрібна підтримка: утриманці притулку «Дукат» часто потребують допомоги ветеринара

     

    Допомога

     

    17 кг корму на день з’їдають утриманці притулку «Дукат»; також кошти необхідні на засіб від бліх, глистів, стерилізацію тварин, щеплення. Ще потрібні будматеріали для вольєрів. Їх зводять із газоблоків, закладаючи можливість розібрати і перевезти в інше місце.

     

    Якщо у вас виникло бажання допомогти притулку для тварин «Дукат»,

    ви можете це зробити, сконтактувавши з Людмилою Гедзенюк: +380636852771.

     

    Карта для поточних витрат притулку: 4441111400595132.

     

     

    Читайте також

    «Найбільші вороги у реабілітації — біль і стрес»

    Читати далі

    «Виспівати» горе

    Читати далі

    Згуртувались і боролись

    Читати далі

    «Ми перед вами на колінах!»

    Читати далі

    «Найважче бачити стареньких, про яких забули…»

    Читати далі

    «З палицями йду, як королева»

    Читати далі

    Суперфуд із Нових Петрівців

    Читати далі

    «Вийшли по продукти — а тут чеченці…»

    Читати далі

    Робота на пенсії та допомога небайдужих

    Читати далі

    Накидки-невидимки для перемоги

    Читати далі

    «Воїн, що вселяє віру в перемогу»

    Читати далі

    Пережити війну

    Читати далі

    День, який триває два роки

    Читати далі

    Статус “дитина війни” — як оформити

    Читати далі

    Нагороди для наших героїв

    Читати далі

    Кому і скільки перепаде з бюджету

    Читати далі

    Вже давно назріла мобілізація економіки

    Читати далі

    Кришечки — для протезів, банки — для свічок

    Читати далі

    Петрівчан побільшало

    Читати далі

    «Відремонтували» на кримінал

    Читати далі

    Війна забрала життя ще трьох захисників

    Читати далі

    Проводжаємо 2023 рік

    Читати далі