«Наші автівки їздять від Донеччини до Херсонщини»

Новопетрівчанин Юрій Богдан з односельцями поставили на колеса понад сто машин, які допомагають землякам воювати

– Це бус 128-ї бригади ТрО, ось такий самий «фольксваген» Т-4 для 112-ї бригади, там стоїть машина «ДУКа». А цього «москвичика» готуємо для нашої розвідки «шастати» сірою зоною, – проводить екскурсію своєю майстернею власник СТО «Бус-Сервіс» у Нових Петрівцях Юрій Богдан. – А ось ця машина єдина заробить для нас гроші. Вона півтора тижня на мене чекала. Я вдячний її власнику, бо це мені дасть можливість робити щось корисне далі

ЗЛАГОДЖЕНА РОБОТА

За рік повномасштабної війни Юрій Богдан разом з напарником Павлом Роженюком придбали, пригнали, відремонтували й передали військовим понад десяток машин. А відремонтували автівок військових з більшою командою – понад сто!

Бус – це універсальна машина. Вона може привезти людей, може евакуювати, може працювати вночі, розповідає чоловік.

– Із Павлом Роженюком ми вирішуємо всі фінансові питання. Крім того, саме він їздив за кордон за машинами. Костянтин Станкевич обладнав свій гараж під фарбування машин і допомагає нам з цим. Андрій Москаленко допомагає мені з ремонтом ходової, – перераховує Юрій. – Ігнат Байда – універсальний помічник, хоч що попросиш, усе зробить. Олександр Мовчун сам знайде найкраще рішення по зварюванню і зробить усе, що треба. Наш односелець Віталій Забродський подарував нам свій «Форд Гелексі». Ми його відремонтували й передаємо хлопцям на війну. За ремонт вийшло більш як сто тисяч гривень. Зате машинка – вогонь!

Чоловіки ремонтують автівки також і для воїнів з нашої громади.

Наприклад, перед новим роком полагодили дві машини Бориса Редька, який служить у 30-й механізованій бригаді, купили й передали бус Владу Кацімону, який у 46-й бригаді, нещодавно з майстерні виїхала машина, яку відремонтували для Євгена Мережка.

– Останній автомобіль ми купили у Вишгороді. Він постраждав від прильоту російської ракети. І ось він уже стоїть цілий, – показує Юрій. – Єдине, що треба пофарбувати – і вперед! Загалом наші автівки їздять на різних ділянках фронту – від Донеччини до Херсонщини.

ПО ЗАПЧАСТИНИ – В КИЇВ НА ВЕЛОСИПЕДІ

Свою допомогу військовим Юрій розпочав ще з 2014 року. З перших днів вторгнення росіян на Київщину вона набула нового масштабу.

– Взагалі спочатку, як тут літало, бахкало, падало, ми ремонтували автівки медиків, – пригадує Юрій Богдан. – Тоді в нас було все зачинено, у дворі нічого не стояло, тільки в приміщеннях. Коли темнішало, ми заганяли машини і я працював. Деякі сусіди зустрічали мене й дивувалися, що я тут. Мене не видно було.

У березні минулого року було складно з запчастинами, розповідає підприємець. Хоч СТО і має власну базу деталей, та тоді дуже швидко їх розібрали. Юрій телефонував безпосередньо комірникам, менеджерам, з якими працював, домовлявся з тими, хто був у Києві.

– Я тоді лишився без машини, бо мої буси поїхали воювати. Я туди-сюди на велосипеді їздив, якось і на Троєщину в Київ за цими запчастинами. Але потім мені дуже пощастило – дізнавшись, що я на велосипеді їжджу, мені як волонтерську допомогу виділили «смарт»! – з усмішкою  пригадує чоловік. – Я на ньому цілих півтора місяця мотався. А потім уже до літа полагодив свого «металоломчика», який до того стояв у мене років шість.

ПО СУСІДАХ – ТРИДЦЯТЬ ТИСЯЧ

Часом пригальмовує роботу нестача фінансів. Як це буває, витрачаються кошти на ремонт дуже швидко, а відновлюються важко. Тоді доводиться чекати, ділиться Юрій Богдан.

– Було таке, що заїхали хлопці, ми плюс-мінус прикинули вартість робіт. Вони кажуть: «Ми тобі допоможемо десятьма тисячами». Питань немає. Ми робимо, і я бачу, що виходжу за ліміт. І якраз був такий період, що не було де смикнути ту недостачу. Приходжу до батька, кажу: «Слухай, а ти по сусідах походити не хочеш?» Нам треба було перекрити 12 тисяч, – переповідає Юрій. – Батько пішов та разом з сусідами швиденько назбирали тисяч тридцять! Ми тоді не лише одну машину перекрили, а ще й дві закрили додатково! Рідко, але такі ситуації бувають, що доводиться шукати кошти. Та здебільшого ми вирішуємо фінансові питання між собою.

Про свою допомогу фронту Юрій Богдан скромно каже, що в цьому немає нічого особливого.

– Хлопцям на фронті значно складніше. Ми працюємо важко, але така в нас робота, – усміхається чоловік.

Та всі ми знаємо, як складно нашим захисникам на фронті без «коліс» і як часто оголошуються збори коштів на автівки військовим. Дякуємо Юрію та його однодумцям за цей важливий внесок у майбутню перемогу. Легких ремонтів!

© Текст – Ольга Стукало
Фото авторки та з архіву Юрія Богдана