«Труднощі роблять нас сильнішими»

    підприємець Владислав Кметь стоїть перед входом у відділення "Нової Пошти"

    Владислав Кметь – про роботу «Нової пошти», розвиток Петрівської громади та благодійність

     

    Підприємець, партнер ТОВ «Нова Пошта» Владислав Кметь народився на Волині, навчався в Рівному та Києві, а живе у Вишгороді. Водночас він почувається повноцінним жителем і Петрівської громади, бо вже 10 років розвиває відділення «Нової пошти» в наших селах

     

    «ГОЛОВНЕ НЕ СВІТЛО, А ІНТЕРНЕТ»

     

    – Як впливають на вашу роботу перебої зі світлом?

     

    – У нас на кожному відділенні є генератори. Але річ у тім, що для «Нової пошти» головне навіть не світло, а інтернет. Коли завели генератор, світло є, але якщо в селі немає інтернету, то це проблема. Але ми вже сконтактували з провайдерами, які працюють у наших селах, і розуміємо, що робити, коли довго немає світла: треба привезти бензину, попросити, щоб завели генератор, і тоді серверна працює, значить, уже є й інтернет.

     

    Ми вже не боїмося довготривалих відключень. Єдине, що коли немає ніякого мобільного зв’язку, то це тяжко для самих клієнтів. Такий приклад: щоб забрати посилку, яка коштує понад 30 тисяч гривень, слід перед цим отримати есемеску. Приходить клієнт отримати, наприклад, генератор, вони майже завжди більш ніж 30 тисяч коштують, а есемеска не доходить, тому що немає мобільного зв’язку. Бувало так, що доводилося брати клієнта, вивозити з Петрівців до Вишгорода – тоді приходить ця есемеска – й швиденько повертатися й диктувати оператору, щоб вбити в базу ці дані. Звичайно, й це «Нова пошта» швидко вирішила – наші айтіспеціалісти зробили так, що вже ця есемеска не потрібна.

     

    Думаю, що ми всі тільки сильнішими стаємо після таких випадків. До комфорту ми завжди звикнемо. А оперативно, чітко розв’язувати проблеми, не розкисати не всіх навчили батьки чи життя. Сьогодні ми всі вчимося вимушено. Все буде добре.

     

    «СЕЛА ЗМІНЮЮТЬСЯ НА КРАЩЕ»

     

    – Як за ці 10 років змінювався ваш бізнес? Як, за вашими спостереженнями, змінювалися села, що нині входять до громади?

     

    – Звичайно, що вони змінювалися на краще. В момент, коли відбувся перерозподіл податків на користь громад, звісно, це почало проявлятися в нашому доброустрої. Двадцять років тому це були такі ще села, а заразце  повноцінні містечка, за цей час з’явилися різні інфраструктурні об’єкти, такі як супермаркети, сучасні клуби… Дороги розширені, тротуари зроблені. А враховуючи, що «Нова пошта» постійно їздить по всіх провулочках сіл, слід визнати, що дороги зараз, мабуть, до кожної дальньої хати нормальні. Ми ніде не загрузли. Ми їздимо і взимку, і навесні нормальними дорогами, і до кожної хати є нормальний під’їзд. Це показник того, що ми рухаємося в правильному напрямі. Якщо нам ніхто не заважатиме, то, думаю, років за 10 взагалі тут буде все класно.

     

    підприємець Владислав Кметь стоїть перед входом у відділення "Нової Пошти"
    Усе буде добре: Владислав Кметь переконаний, що нинішні труднощі зроблять нас сильнішими

     

    «МАЄМО БРАТИ ВСЕ У СВОЇ РУКИ»

     

    – Ви активно займаєтеся благодійництвом – допомагаєте фондам Валентини Тарасенко і Вікторії Лемешко, Тетяні Кузьмич… Що спонукає вас до цього?

     

    – Усе дуже просто. Я вважаю, що кожна людина повинна займатися благодійністю на своєму рівні відповідно до своїх можливостей. Тому що Господь заповідає нам, що ми повинні ділитися. Недарма виникло таке поняття як десятина. Тобто це нормальна практика і так має бути. Я сам так живу, так вчу свою дитину. Потихеньку, нікому про це не розказую, але щось роблю по своїх можливостях.

     

    Звичайно, благодійні фонди постійно відправляють вантажі, платять немалі гроші й звертаються до «Нової пошти» з проханням про знижку. Великі благодійні фонди виходять на певні домовленості через центральний офіс «Нової пошти».

     

    А наші місцеві невеликі фонди – як Валентина Тарасенко, Вікторія Лемешко, Тетяна Кузьмич – не мають можливості укласти договори з «Новою поштою», тому я беру це на себе. Я виділив певний бюджет і на цю суму оплачую відправки. У мене, дякувати Богу, є можливість, я заробляю гроші на тому, що люди передають посилки, і частину з цих грошей використовую на ці благодійні вантажі. Тому в нас така злагоджена робота з місцевими благодійними фондами.

     

    Вважаю, коли всі робитимуть те, що можуть, перемога настане набагато швидше. Навчившись це робити регулярно, ми стаємо цивілізованою країною, де люди будуть відчувати себе захищеними. Ми зараз живемо в країні, яка ще вчиться, переходить від одної економіки до іншої, тому на цьому етапі самі відповідаємо за те, що відбувається. Тому повинні брати все у свої руки.

     

    Я прихильник такого стилю й думаю, що війна та волонтерська діяльність нас цього вчать. Усі повинні, хто що може, робити для перемоги. Хтось робить окопні свічки, хтось підтримує тих, хто постраждав від обстрілів, переселенців, хтось везе допомогу просто на фронт, хтось іде служити. Не треба нити, жалітися, розганяти паніку, в кого вимкнене світло, а в кого ні. Цього я не розумію й таку діяльність вважаю підривною. Слід консолідуватись і трошки потерпіти. Війна, дасть Бог, закінчиться, а люди, які навчились допомагати одне одному, розвиватимуть Україну далі. І кожна людина, яка потрапить у біду, не залишиться сам на сам зі своєю проблемою. Їй буде кому допомогти.

     

    © Текст і фото – Ольга Стукало

    Читайте також

    Життя після поранення

    Читати далі

    Під обстрілами повертав світло в громаду

    Читати далі

    Чемпіоном можна стати в будь-якому віці

    Читати далі

    Гуртом і розписи відновлювати легше

    Читати далі

    Нас не зламати!

    Читати далі
    підприємець Владислав Кметь стоїть перед входом у відділення "Нової Пошти"

    «Труднощі роблять нас сильнішими»

    Читати далі
    Козак Сергій Шум заливає гарячий віск у бляшанки для окопних свічок

    Свічки заливай – бійців зігрівай

    Читати далі
    старша пані рахує копійки з гаманця

    Тотальна економія

    Читати далі
    троє чоловіків на фоні військового буса, завантаженого пляшками з водою

    Як португальці допомогу у Старі Петрівці передавали

    Читати далі
    шеф-кухар тримає піднос із ролами суші

    Йалцин Алієв: «Наші роли та піца смачніші за київські»

    Читати далі
    На фото 5 дітец на тлі стіни з грамотами

    «Я шість годин їхав стоячи…»

    Читати далі
    ілюстрація до теми номера

    Темні часи

    Читати далі

    Здоров’я душі теж важливе

    Читати далі

    Литовці подивились, як петрівчани боронились

    Читати далі

    У Нових Петрівцях попрощались з трьома воїнами

    Читати далі

    Колядували – Україні перемоги бажали

    Читати далі

    Перезимуємо. Вистоїмо. Переможемо

    Читати далі

    Петрівчанки вразили італійську публіку

    Читати далі

    Бюджет виживання

    Читати далі
    QR-код для зворотного зв'язку про роботу "Пунктів Незламності"

    Тобі чаю не дали? На гарячу лінію дзвони!

    Читати далі
    Загиблий воїн Богдан Дідковський

    Поховали воїна, який загинув у «Десні»

    Читати далі

    З Різдвом Христовим та Новим роком!

    Читати далі