«Під час артобстрілу було багато поранених, я виявився найтяжчим»

    фотопортрет воїна до статті

    Олександр Юрченко зазнав складного поранення, але вже одужує

     

    До 2020 року житель Лютежа Олександр Юрченко працював у поліції, потім у приватній компанії у сфері економічної безпеки. Коли розпочалася повномасштабна агресія росії проти України, він та його брат Назар отримали повістки. Так вони стали військовослужбовцями 95-ї окремої десантно-штурмової бригади

     

    – На війну потрапив 22 червня. Ми з братом служили в одній роті. По завершенні навчання нашу роту відправили виконувати бойові завдання на сході країни.

    У процесі виконання одного з них потрапили під артобстріл. Прилетів снаряд, 70% нашої групи зазнали поранень, я виявився найтяжчим з усіх.

     

    З поля бою мене евакуювали побратими, військова техніка довезла до медичної роти. Промайнула думка, що помру. Нас тоді дуже інтенсивно крила російська артилерія. Але почали евакуювати, минула вже година, мене в полі несуть хлопці і я розумію, що досі живий і навіть при тямі. Тоді подумав: маю жити. Але я чомусь гадав, що ніг у мене вже не буде.

     

    Медична рота надала першу медичну допомогу – зняли турнікет, вкололи знеболювальне. Тоді привезли в лікарню в Краматорськ, де мені пощастило з хірургом. Він морочився, повшивав усе, це стало фундаментом у подальшому лікуванні. Адже мені порвало геть усі судини, шансів було мало, що ноги залишаться. Але хірург так постарався, що я прокинувся після наркозу, дивлюся: ноги на місці, навіть палець відчуваю. Дуже зрадів.

     

    Наразі я проходжу лікування в столичній лікарні. До мене добре ставляться, все чудово, не маю жодних нарікань. Завдяки професіоналізму лікарів та медперсоналу одужую, навіть самостійно встаю.

     

    Друг, який врятував мені життя, – це Діма з Харківщини. Ми з ним з одного військкомату призивалися, так стало, що й до однієї роти потрапили. Я з багатьма дружив, та він був найближчим товаришем. Коли почався той артилерійський обстріл, ми з ним опинилися в одному окопі. Він теж зазнав поранення в ноги, але зміг надати мені допомогу: наклав турнікети, організував евакуацію. Також я безмежно вдячний іншим хлопцям, які, ризикуючи своїм життям, рятували моє, я кожного з них пам’ятаю. Дмитро зараз також на лікуванні. Його поранення трошки легше, але уламок зайшов під колінну чашечку, це проблема.

     

    Брат продовжує службу, і я, якщо зможу, після лікування й реабілітації, хочу бути поруч з ним, з побратимами.

    Нагадаємо, ви також можете поділитися своїм досвідом або ж розказати про службу близької людини.
    Звертайтеся до редакції за телефоном 📞+38 098 363 6009 або електронною адресою 📩kyivmore.info@gmail.com

    Ольга Стукало,
    фото з архіву воїна

    Читайте також

    шеф-кухар тримає піднос із ролами суші

    Йалцин Алієв: «Наші роли та піца смачніші за київські»

    Читати далі
    На фото 5 дітец на тлі стіни з грамотами

    «Я шість годин їхав стоячи…»

    Читати далі
    ілюстрація до теми номера

    Темні часи

    Читати далі
    ілюстрація до статті про Тетяну Скапровську

    Свій одяг віддай, а чужий – собі забирай

    Читати далі
    фотопортрет воїна до статті

    «Під час артобстрілу було багато поранених, я виявився найтяжчим»

    Читати далі

    «Не хочу, щоб мої діти бачили те, що бачив я»

    Читати далі

    На державу надійся, а відбудовуй сам

    Читати далі

    Війна очима митців

    Читати далі

    Олексій Кухар: «Якість – наш профіль»

    Читати далі

    На дроні літай – окупантів виявляй

    Читати далі

    Якісно навчити та вберегти – як досягти?

    Читати далі

    Війна і діти

    Читати далі
    обкладинка газети

    Ворог нас не залякає і не зламає

    Читати далі

    Каплиця на території музею переходить до ПЦУ

    Читати далі
    ілюстрація до статті

    Загинув Герой України

    Читати далі

    Оголошення

    Читати далі
    навчання з домедичної допомоги

    «911» на громадських засадах

    Читати далі

    Тривожна осінь 2022-го

    Читати далі

    Наш земляк – воїн Олег Музика отримав військову нагороду

    Читати далі

    Загиблі герої нашої громади

    Читати далі

    У «Петрику» завершується ремонт

    Читати далі

    Боремося за волю та долю наших дітей

    Читати далі