«Не хочу, щоб мої діти бачили те, що бачив я»

    Борис Редько захищає Україну на східному напрямку 

     

    Багатодітний батько, ветеран спорту, тренер з бойового самбо, який виховує чемпіонів у Петрівській громаді, волонтер – саме так раніше можна було схарактеризувати жителя нашої громади Бориса Редька. А зараз до цього опису додалося ще й таке: захисник України, кулеметник у 30-й окремій механізованій бригаді імені Князя Острозького

     

    – До того як піти добровольцем на фронт, я два місяці займався волонтерством, їздив на передову, в Харків. Допомагав людям, які цього потребували, перевозив гуманітарку, їздив до хлопців з нашої громади. Як багатодітний батько, міг би лишатися вдома, але я ухвалив рішення піти на фронт, тому що бачив, що є потреба в людях у війську.

     

    Тут буває по-всякому. Буває страшно, буває весело, буває складно. Ворог, ці орки, здивували тим, що в них сила-силенна зброї, але живуть, вибачте, як «нищеброды». Ми бачимо це, коли вони здають свої позиції. В особовому складі в них багато колишніх ув’язнених, також зараз дуже багато «вагнерівців», і вони лізуть і лізуть. Може, вони під наркотичними речовинами, а може, там у них ззаду загороджувальні загони стоять, не знаю.

     

    На фронті часто немає зв’язку, електрики. Насправді дуже важко. Особливо піхоті на передку. Зараз триває війна артилерії й найбільші втрати саме від артобстрілів.

     

    У мене в підрозділі люди з усієї України – з Луганська, Донецька, з Черкаської, Київської областей, з Бучанського району є хлопці. Всі хороші, дуже дружні. Чомусь війна зробила так, що близькі стали далекими, а ті, хто був далеким, став близьким.

     

    Тут багато чим треба забезпечувати себе самому. Мені допомагають рідні, куми, друзі, хлопці, яких я виховав. Це Сергій Палій, Руслан Галянт, Євген Дідовець, Олександр Станішевський, Владислав Кучерук, Павло Богданович, магазин «БудДвір»… А саме від Петрівської громади мені поки жодної підтримки не надходило. Може, варто було б дати якійсь людині посаду, щоб вона займалася в громаді комунікацією з призваними військовими. Аналізувала потреби, намагалася якось допомогти.

     

    Я воюю за батьківщину. Хочу, щоб ми жили окремо від усіх країн, передусім росії. Не хочу, щоб мої діти бачили те, що бачив я. Цей біль, кров, часом відчай від втрат. Ми обов’язково переможемо, щоб наші діти й онуки жили в мирі.

     

    Нагадаємо, ви також можете поділитися своїм досвідом або ж розказати про службу близької людини.
    Звертайтеся до редакції за телефоном 📞+38 098 363 6009 або електронною адресою 📨kyivmore.info@gmail.com

     

    Ольга Стукало, фото з архіву воїна

    Читайте також

    На фото 5 дітец на тлі стіни з грамотами

    «Я шість годин їхав стоячи…»

    Читати далі
    ілюстрація до теми номера

    Темні часи

    Читати далі
    ілюстрація до статті про Тетяну Скапровську

    Свій одяг віддай, а чужий – собі забирай

    Читати далі
    фотопортрет воїна до статті

    «Під час артобстрілу було багато поранених, я виявився найтяжчим»

    Читати далі

    «Не хочу, щоб мої діти бачили те, що бачив я»

    Читати далі

    На державу надійся, а відбудовуй сам

    Читати далі

    Війна очима митців

    Читати далі

    Олексій Кухар: «Якість – наш профіль»

    Читати далі

    На дроні літай – окупантів виявляй

    Читати далі

    Якісно навчити та вберегти – як досягти?

    Читати далі

    Війна і діти

    Читати далі

    Сергій Солтис: «На всю громаду лишалося троє лікарів»

    Читати далі
    обкладинка газети

    Ворог нас не залякає і не зламає

    Читати далі

    Каплиця на території музею переходить до ПЦУ

    Читати далі
    ілюстрація до статті

    Загинув Герой України

    Читати далі

    Оголошення

    Читати далі
    навчання з домедичної допомоги

    «911» на громадських засадах

    Читати далі

    Тривожна осінь 2022-го

    Читати далі

    Наш земляк – воїн Олег Музика отримав військову нагороду

    Читати далі

    Загиблі герої нашої громади

    Читати далі

    У «Петрику» завершується ремонт

    Читати далі

    Боремося за волю та долю наших дітей

    Читати далі