Війна очима митців

    Дата публікації: 28.09.2022

    У музеї «Битва за Київ» триває виставка, де експонатами стали розбиті шибки, протиавтомобільні «їжаки», дитячий візочок…

     

    Гільзи від патронів і снарядів різного калібру та ящики від набоїв разом утворили тризуб. З одного боку, це показує жахливу реальність війни, а з іншого – українську фортецю. На третьому поверсі Національного музею­-заповідника «Битва за Київ у 1943 році», який міститься в нашій громаді, відкрилася виставка Максима Кільдерова та Олександри Любацької з назвою «4:53»

     

     

    «4:53», АБО «ЗРУЙНОВАНЕ МІСТО»

     

     

    – «4:53» – час одного з «прильотів» по нашій країні 24 лютого 2022 року. Цей день змінив усіх нас – наші пріоритети, цінності… Тому автори назвали виставку «4:53», інша її назва «Зруйноване місто». Як працівники музейної справи, ми розуміємо, що зараз на нас покладений обов’язок, по-перше, зафіксувати злочини рф, які вона вчиняє на нашій землі; по-друге, показувати молодому поколінню правдиву історію, – наголосив директор музею Владислав Альохін.

     

    На площі перед музеєм лежать рештки збитого над Київським морем російського гвинтокрила,  частина «Точки У», шматки іншої обгорілої техніки. Відвідувачі одразу звертають на них увагу й охоче фотографують. У холі на першому поверсі – також зброя та речі армії рф. А окремо – алея стягів держав, які найбільше підтримують Україну в боротьбі з агресором. Біля прапорів – контейнери від NLAW та Javelin.

     

    Масоване бомбардування України 24 лютого автори виставки «4:53» представили через таблички з номерами будинків з Широкиного Донецької області. Номери тут означають час «прильоту» по певному місту.

     

    – На стіні за композицією з використаних боєприпасів я зобразив символи відродження зруйнованого міста. Зокрема тут є незриме око з літерами «ППО» – це те око, що обороняє нас від ворожих «прильотів», – пояснює задум експозиції її співавтор, стрітарт­художник з Нової Каховки Максим Кільдеров.

     

    РЕЧІ З ВІЙНИ

     

    Відстріляні снаряди й гільзи з Харківської, Донецької та Луганської областей музейникам передали військовослужбовці. А найбільше – друг закладу, головний сержант 15 окремого гірсько­штурмового батальйону, голова всеукраїнського об’єднання «Ми українці» Іван Татауров.

     

    – З початку війни 2014 року я мав задум через речі з боїв вшанувати пам’ять усіх, хто боронив Україну та загинув за неї. Це те, з чим люди справді стикалися та безпосередньо чим воювали. Я планував створити такий музей, але, на жаль, з різних причин цього зробити не вдалося, – розповідає Іван Татауров. – Тому я передав свою велику колекцію Владиславу Альохіну. Думаю, тут буде гідно вшановано сучасних героїв війни. І музей отримає нове дихання.

     

    Окрему стіну на виставці займає інсталяція Владислава Альохіна, присвячена власне Київщині. Тут розміщені розбиті російськими «Градами» вікна з готельного комплексу «Вишеград», що на
    в’їзді в Нові Петрівці. А у вікнах – фото з багатостраждальних Макарова та Бучі.

     

    Усе це разом з тривожно-червоним освітленням та виттям сирени повітряної тривоги при вході до зали створює особливу атмосферу.

     

     

     

    – Досить сильна виставка. Для мене особисто вона символізує нашу стійкість проти ворожої агресії. Мені здається, автор влучно доніс свою ідею, – ділиться враженням відвідувачка Анна Жиліна.

     

     

    ВІД СКІФІВ І САРМАТІВ ДО СУЧАСНИХ ВОЇНІВ

     

    Колекція музею стала поповнюватися концептуально новими експонатами ще з початку 2014 року – речами учасників Революції Гідності, Героїв Небесної Сотні, воїнів АТО – Операції об’єднаних сил. Виставка «4:53», разом з зовсім вуличною експозицією залишків
    військової техніки росіян, очевидно, розгортає нову сторінку життя закладу.

     

    – Події, які відбуваються зараз, ставлять перед нами нові завдання. Є ідея зробити на базі наявного музею новий – музей української військової звитяги, – ділиться задумом директор музею Владислав Альохін. – Це дасть змогу показати наші успішні бої та походи проти ворогів починаючи від далеких часів скіфів і сарматів. Продовжити Київською Руссю, козацтвом, участю українців у Другій світовій війні, показати події Революції Гідності, АТО-ООС і сучасної війни.
    Будемо поступово до цього рухатися.

     

    А на жовтень – до Дня захисника України, Дня українського козацтва та з нагоди 80-річчя Української повстанської армії в музеї запланована низка цікавих подій.

     

    – Готуємо масштабну фотозону з кораблем «Москва», велике 3D-зображення острова Зміїний на асфальті, вже маємо муляж козацької гармати, – анонсує директор. – До річниці УПА покажемо експозицію, яка була представлена в кулуарах Верховної Ради. Маємо портрети Євгена Коновальця, Романа Шухевича, Степана Бандери, документи тих часів з автентичною печаткою. Також наш музей надрукував книжку до 80-річчя УПА. Крім того, є задум записати інтерв’ю з ще живими учасниками УПА. Сподіваємось усе встигнути.

     

     

    Образ фортеці: використані боєприпаси символізують не тільки, як ми обороняємося, а й як зміцнюємося

     

     

    Тож приходьте в музей і стежте за його анонсами.

     

     

    © Текст і фото – Ольга Стукало

    Читайте також

    Ця чарівна купальська ніч

    Читати далі

    Півонії, обійми і донати для фронту

    Читати далі

    «Якщо загину, нехай мене поховає дядя Коля»

    Читати далі

    Від футболу до таборів закордоном

    Читати далі

    Запустити серце — врятувати життя

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі