Що робитимете, якщо завтра війна?

    Олександр Руденко, учасник АТО (Нові Петрівці):

    – Кожен із тих, хто був на передовій, готовий до відкритої війни з Російською Федерацією ще від 2014-го року і знає: куди, коли і як рухатись у час ікс. Наші родини давно має плани евакуації за таких умов. Щодо зв’язку – варто придбати радіоприймач на довгих, середніх та ультракоротких хвилях із потужною антеною та додатковим запасом батарей. Але я раджу зберігати спокій. У нашому районі формується батальйон тероборони – як зі штатним особовим складом, так і з резервом, а також допоміжними добровольчими підрозділами при територіальній громаді. Наші Збройні сили не дадуть ворогу можливості далеко зайти вглиб країни. А ті – непрохані гості, хто зайде – живими додому вже ніколи не повернуться.

     

    Лідія Людкевич, пенсіонерка (Нові Петрівці):

    – Я тривожної валізи не збирала і не думаю збирати. Гречки не закуповувала, у погребі повно усього є. Загалом опалюю газом, але є й грубка, щоправда, дрова вже закінчуються. Сподіваюсь на краще: що у нас сильна армія, мужні чоловіки, які захищають нас від біди. У разі чого тікати не планую, буду лишатися вдома й не виходити. Щоб сховатись від обстрілів, є погріб. У дітей така ж позиція. Насправді на цю тему навіть не хочеться звертати уваги, бо в один день повідомляють одне, а наступний – інше. Надходить суперечлива інформація, це вже набридло. Враження, що вони й самі не знають, як все складеться. Звісно, зараз тривожніше, ніж було у 2014 році, адже російських військ від наших кордонів усе ніяк не відводять.

     

    Віктор Варченко, власник магазину «Домовичок» (Старі Петрівці):

    – Дуже хвилююсь із приводу імовірного початку широкомасштабної війни, слідкую за інформацією. У мене двоє синів: старшому – 32 роки, у нього своя сім’я; меншому – 25, він за контрактом три роки відслужив у нацгвардії. Якщо буде загострення, піде на фронт. Я військовозобов’язаний, стріляти вмію. Якщо створюватимуть загін місцевої територіальної оборони, то я, звісно, приєднаюся. Тікати нікуди не збираюся. Дружина теж неабияк занепокоєна, вона колишній медпрацівник, сказала, що якщо, то піде зі мною, буде патрони подавати. Щодо моїх покупців – не помітно, що в людей є якась паніка й вони чимось запасаються. Я не бачу сенсу збирати тривожну валізу, її надовго не вистачить. Щодо продуктів – гречки ще не купляв, але кілька банок тушкованки є.

    Читайте також

    «Найбільші вороги у реабілітації — біль і стрес»

    Читати далі

    «Виспівати» горе

    Читати далі

    Згуртувались і боролись

    Читати далі

    «Ми перед вами на колінах!»

    Читати далі

    «Найважче бачити стареньких, про яких забули…»

    Читати далі

    «З палицями йду, як королева»

    Читати далі

    Суперфуд із Нових Петрівців

    Читати далі

    «Вийшли по продукти — а тут чеченці…»

    Читати далі

    Робота на пенсії та допомога небайдужих

    Читати далі

    Накидки-невидимки для перемоги

    Читати далі

    «Воїн, що вселяє віру в перемогу»

    Читати далі

    Пережити війну

    Читати далі

    День, який триває два роки

    Читати далі

    Статус “дитина війни” — як оформити

    Читати далі

    Нагороди для наших героїв

    Читати далі

    Кому і скільки перепаде з бюджету

    Читати далі

    Вже давно назріла мобілізація економіки

    Читати далі

    Кришечки — для протезів, банки — для свічок

    Читати далі

    Петрівчан побільшало

    Читати далі

    «Відремонтували» на кримінал

    Читати далі

    Війна забрала життя ще трьох захисників

    Читати далі

    Проводжаємо 2023 рік

    Читати далі