Прогулянка по незнаному Межигір’ю

    Для екскурсовода-краєзнавця із Нових Петрівців Геннадія Ніколаєнка двері відомого парку «Межигір’я» відчиняють навіть вночі. А він знайомить охочих із невідомим Межигір’я та розповідає про особливу силу цієї місцини

     

    – Пане Геннадію, а звідки ви родом?

    – Я з Валків.

    – А де ці Валки?

    – Тут. У 1972 році комуністична влада влаштувала велике свято – об’єднання двох сіл: Валки та Нові Петрівці. Викинули історичну назву Валки. Таким чином стирали генетичну пам’ять українців. Бо коли дитина підростає, вона питає: «Тату, а чому моє село зветься Валки?» А тато розповідає: «Ось там на валу стояв храм, а поруч було шість хат, де жили люди, які обслуговували Межигірський монастир». Тоді дитина спитає: «Тату, а що таке Межигірський монастир?» А тато відповість: «А Межигірський монастир – це територія, де поселилися християни у 988 році, де запалена перша свічка християнської віри, звідки поширилося християнство на Київську Русь і на всю Європу». А дитина знову спитає: «Тату, а чому воно за парканом?» А немає в села назви – діти не ставлять незручних запитань.

    – Ви свого тата теж так розпитували?

    – Розпитував. Але від 1934 року ця територія була просто вкрадена. Тому нам ніхто не розповідав про її унікальність. Тут від 988 був Києво-Межигірський Спасо-Преображенський монастир. У 1934 році за рішенням політбюро КПРС його підірвали. На місці святині побудували заміську урядову резиденцію, обнесли її парканом і доступ для простих людей закрили.

    – Біля Дзвінкової криниці є камінь з віршованими рядками про вандалізм більшовиків. Зазначено автора – Микола Ніколаєнко, ентузіаст, поет, житель Нових Петрівців. Це ваш батько?

    – Так, це мій батько. Він ще написав гімн Нових Петрівців. Напевно, любов, інтерес до рідного краю – це в мене від нього. Від 2007 року я почав цікавитися історією мого краю. Я приходив до Дзвінкової криниці й «підхопив» там «добрий вірус» дослідника. Що більше я дізнавався, читав, знаходив, то більше я розумів, що про це мовчати не можна. Я мушу розповідати, що ця століттями намолена територія старша Софії Київської та Києво-Печерської Лаври. Це наша першосвятиня – місце надзвичайної сили.

    ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

    Геннадій Ніколаєнко у співавторстві з Валентиною Осиповою написав книжку про нейморівну історію сакральної землі

     

    – Ви брали участь в упорядкуванні території навколо Дзвінкової криниці?

    – Так, під парканом Януковича біля Дзвінкової криниці я провів чотири фестивалі народної творчості та ремесел. Це був привід говорити про історію Межигір’я. Коли Янукович уже втік – ще два тут, на огородженій території. Зараз у мене є задум зробити сьомий – міжнародний духовний фестиваль.

    – Духовний фестиваль – це як?

    – Для реалізації цього задуму потрібна державна підтримка. Оголосити на всю Україну День каяття. Тут, на території, зробити кам’яний комплекс «Час збирати каміння». Запросити людей з усього світу, де були перші осередки християнства, аби вони приїхали сюди відкривати свій камінь. Вони його мають привезти із собою, на ньому встановимо табличку, звідки той камінь. Поруч – розмістити сцену, де християни різних країн заспівали б свої духовні пісні. Тоді весь свій знатиме про Межигір’я як про святиню.

    – Ви проводите екскурсії Межигір’ям? Це ваша основна робота?

    – Ні, я на пенсії. Це не робота, це місія. У мене ціль – не побавити людей. Я не женуся за великою кількістю проведених екскурсій, аби заробити більше грошей. У мене ціль – донести правду, переконати, що це – святиня. Є величезна прірва незнання своєї історії. Мені боляче, коли люди не знають, куди вони приїхали. Моє серце радіє, коли питають: покажіть, де тут був монастир. Після перший екскурсій я падав і спав, так мене це виснажувало. Я більше одної екскурсії на день не беруся проводити.

    – А ким ви працювали раніше?

    – Працював на митниці, потім у службі життєзабезпечення ICTV. Я просив телевізійників, аби вони розповідали правду про Межигір’я. Вони відповідали: «Не на часі». Потім, без них, я зробив вісім передач на телеканалі «Рада». Уся студія сюди приїздила, ходили тут шість годин. Для «2+2» передачу знімали. «Правда тут» приїжджала, я їм показував – де яка церква була, де поховано 688 душ духовенства, де понад 1 600 душ козацтва. Аналогічних цвинтарів більше немає в Україні. Це ідеальне місце для створення пантеону національної слави. Мені болить, що не виставлені пріоритети для Межигір’я. Зараз це – просто красивий зелений парк. Але ніхто не говорить, що це прадавня територія, пов’язана з капищем язичників, Ярославом Мудрим, княгинею Ольгою, козацтвом, християнством.

    Екскурсія Межигір’ям з Геннадієм Ніколаєнком зазвичай триває 4-4,5 години. Проводить для груп від десяти осіб. Вартість – 150 грн із людини. Замовити можна за телефоном:

    📞 +38 097 210 3000

     

    Підписуйтеся на YouTube-канал «Київського моря», щоб дивитися наші відеосюжети про людей громади. Відео прогулянки Межигір’ям тут:

    Читайте також

    Час ставити ялинку

    Читати далі

    Прогулянка по незнаному Межигір’ю

    Читати далі

    Сучасні традиції святкування

    Читати далі

    «Червона зона» й нові виклики для мешканців громади

    Читати далі

    Бронетехніка з Нових Петрівців

    Читати далі

    Максим Горобей: «Хочу присідати з вагою 400 кг»

    Читати далі

    Один день із життя поліцейських офіцерів громади

    Читати далі

    Віталій Жаврук: «Ми могли закінчити війну в 2015 році»

    Читати далі

    Корпусні меблі із самого серця Старих Петрівців

    Читати далі

    Лютежу – 1046 років!

    Читати далі

    Не пали, а компостуй! Це просто – зміни відчуй

    Читати далі

    Де знайти сімейного лікаря?

    Читати далі

    У новий рік – із новими надіями та планами!

    Читати далі

    Ювілей реабілітаційного центру в Лютежі

    Читати далі

    Святкові заходи

    Читати далі

    Як уникнути пожежі взимку

    Читати далі

    Графік роботи редакції

    Читати далі

    Сорок ноутбуків – учителям Петрівської громади

    Читати далі

    День відкритих дверей

    Читати далі

    Наші перемоги та досягнення

    Читати далі

    Нові світлофори

    Читати далі

    Буде все: світло, дороги й навіть вода

    Читати далі