Прогулянка по незнаному Межигір’ю
Дата публікації: 28.12.2021
Для екскурсовода-краєзнавця із Нових Петрівців Геннадія Ніколаєнка двері відомого парку «Межигір’я» відчиняють навіть вночі. А він знайомить охочих із невідомим Межигір’я та розповідає про особливу силу цієї місцини
– Пане Геннадію, а звідки ви родом?
– Я з Валків.
– А де ці Валки?
– Тут. У 1972 році комуністична влада влаштувала велике свято – об’єднання двох сіл: Валки та Нові Петрівці. Викинули історичну назву Валки. Таким чином стирали генетичну пам’ять українців. Бо коли дитина підростає, вона питає: «Тату, а чому моє село зветься Валки?» А тато розповідає: «Ось там на валу стояв храм, а поруч було шість хат, де жили люди, які обслуговували Межигірський монастир». Тоді дитина спитає: «Тату, а що таке Межигірський монастир?» А тато відповість: «А Межигірський монастир – це територія, де поселилися християни у 988 році, де запалена перша свічка християнської віри, звідки поширилося християнство на Київську Русь і на всю Європу». А дитина знову спитає: «Тату, а чому воно за парканом?» А немає в села назви – діти не ставлять незручних запитань.
– Ви свого тата теж так розпитували?
– Розпитував. Але від 1934 року ця територія була просто вкрадена. Тому нам ніхто не розповідав про її унікальність. Тут від 988 був Києво-Межигірський Спасо-Преображенський монастир. У 1934 році за рішенням політбюро КПРС його підірвали. На місці святині побудували заміську урядову резиденцію, обнесли її парканом і доступ для простих людей закрили.
– Біля Дзвінкової криниці є камінь з віршованими рядками про вандалізм більшовиків. Зазначено автора – Микола Ніколаєнко, ентузіаст, поет, житель Нових Петрівців. Це ваш батько?
– Так, це мій батько. Він ще написав гімн Нових Петрівців. Напевно, любов, інтерес до рідного краю – це в мене від нього. Від 2007 року я почав цікавитися історією мого краю. Я приходив до Дзвінкової криниці й «підхопив» там «добрий вірус» дослідника. Що більше я дізнавався, читав, знаходив, то більше я розумів, що про це мовчати не можна. Я мушу розповідати, що ця століттями намолена територія старша Софії Київської та Києво-Печерської Лаври. Це наша першосвятиня – місце надзвичайної сили.
ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
– Ви брали участь в упорядкуванні території навколо Дзвінкової криниці?
– Так, під парканом Януковича біля Дзвінкової криниці я провів чотири фестивалі народної творчості та ремесел. Це був привід говорити про історію Межигір’я. Коли Янукович уже втік – ще два тут, на огородженій території. Зараз у мене є задум зробити сьомий – міжнародний духовний фестиваль.
– Духовний фестиваль – це як?
– Для реалізації цього задуму потрібна державна підтримка. Оголосити на всю Україну День каяття. Тут, на території, зробити кам’яний комплекс «Час збирати каміння». Запросити людей з усього світу, де були перші осередки християнства, аби вони приїхали сюди відкривати свій камінь. Вони його мають привезти із собою, на ньому встановимо табличку, звідки той камінь. Поруч – розмістити сцену, де християни різних країн заспівали б свої духовні пісні. Тоді весь свій знатиме про Межигір’я як про святиню.
– Ви проводите екскурсії Межигір’ям? Це ваша основна робота?
– Ні, я на пенсії. Це не робота, це місія. У мене ціль – не побавити людей. Я не женуся за великою кількістю проведених екскурсій, аби заробити більше грошей. У мене ціль – донести правду, переконати, що це – святиня. Є величезна прірва незнання своєї історії. Мені боляче, коли люди не знають, куди вони приїхали. Моє серце радіє, коли питають: покажіть, де тут був монастир. Після перший екскурсій я падав і спав, так мене це виснажувало. Я більше одної екскурсії на день не беруся проводити.
– А ким ви працювали раніше?
– Працював на митниці, потім у службі життєзабезпечення ICTV. Я просив телевізійників, аби вони розповідали правду про Межигір’я. Вони відповідали: «Не на часі». Потім, без них, я зробив вісім передач на телеканалі «Рада». Уся студія сюди приїздила, ходили тут шість годин. Для «2+2» передачу знімали. «Правда тут» приїжджала, я їм показував – де яка церква була, де поховано 688 душ духовенства, де понад 1 600 душ козацтва. Аналогічних цвинтарів більше немає в Україні. Це ідеальне місце для створення пантеону національної слави. Мені болить, що не виставлені пріоритети для Межигір’я. Зараз це – просто красивий зелений парк. Але ніхто не говорить, що це прадавня територія, пов’язана з капищем язичників, Ярославом Мудрим, княгинею Ольгою, козацтвом, християнством.
Екскурсія Межигір’ям з Геннадієм Ніколаєнком зазвичай триває 4-4,5 години. Проводить для груп від десяти осіб. Вартість – 150 грн із людини. Замовити можна за телефоном:
+38 097 210 3000
Підписуйтеся на YouTube-канал «Київського моря», щоб дивитися наші відеосюжети про людей громади. Відео прогулянки Межигір’ям тут:
Читайте також
Ця чарівна купальська ніч
Півонії, обійми і донати для фронту
«Якщо загину, нехай мене поховає дядя Коля»
Від футболу до таборів закордоном
Запустити серце — врятувати життя
Два роки чекали на диво
Два роки чекали на диво
Забрала хвороба
Право на власне майбутнє
Вимір відповідальності
Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує
«Плани, яким не судилося здійснитися»
«Завжди допомагав товаришам»
«На нього завжди можна було покластися»
Загинув на Донеччині за Україну
