Не пали, а компостуй! Це просто – зміни відчуй

    Сонячний осінній вечір, відчиняєте вікно провітрити свіжим повітрям кімнату перед сном… Дзуськи. Можете про це забути. Сусіди, які спалюють листя, подбають про те, аби ви вхопили стільки диму та смол, якби протягом року щодня палили пачку цигарок без фільтра

     

    Найкоротший шлях до онко

     

    У Аліни КРИГІНОЇ з Нових Петрівців двоє маленьких діток. Жінка хвилюється за їхнє здоров’я через сезонне спалювання опалого листя. «Мені страшно, коли все подвір’я в диму. Дихати нічим, а люди кажуть, що все життя палили й палитимуть».

     

    Із осінню настав час прибрати поле, город, сад, подвір’я та й просто – вулиці. Цей клопіт завжди передбачає згрібання сухої трави, збирання опалого листя, обрізання ягідних кущів, листяних і хвойних живоплотів, гілок, що віджили свій вік.

     

    І все це сміття зазвичай спалюють. До решток рослинності ще й «підкинуть хмизу»: старий пофарбований паркан, пластик та інші неорганічні відходи. А потім ще й розкидають попіл по своєму городу – як добриво.

     

    Такий підхід – найкоротший шлях до онкологічного відділення, а також – до бідного врожаю наступного року через виснаження ґрунту. А ще спалювання сміття допоможе потрапити до травматології, якщо розлючені сусіди натовчуть пику. І з певної точки зору будуть правими. Як би палій не намагався, ані він, ані тин не здатні вплинути на вітер, що рознесе з димом шкідливі речовини сусідніми ділянками та вулицями.

     

    Академік Національної академії аграрних наук України Сергій БУЛИГІН зауважив, що такі дії з відходами на городі не лише неприпустимі, а і є ознакою елементарної невихованості та аграрного неуцтва. «По-перше, вдихання такого диму лише п’ять хвилин поспіль рівноцінне тому, що ви смалитимете «Приму» без фільтра по пачці щодня протягом року. По-друге, якщо такі відходи спалювати на городі чи в саду, вигорає гумус – найважливіша та найродючіша складова ґрунту. Вогонь просто випалює біологічно активні компоненти. І, по-третє, те бадилля, листя, гілля та траву, що людина спалює, можна зі значно більшою ефективністю використати як добрива для власного городу чи саду», – зазначив академік.

     

    Найзавзятіші палії можуть сперечатися, стверджуючи, що попілець, який утворюється внаслідок прогоряння, є чудовим добривом. Але, за словами академіка, ніяка зола своїми властивостями не зрівняється із вмістом корисних речовин і мінералів у компості: в ньому калію, азоту та фосфору вдесятеро більше, ніж у попелі.

     

    Вогнище, у якому спалюють опале листя та залишки городини, – ознака невігластва

     

    Куди скаржитися

     

    У Конституції України зазначено, що кожен має право на безпечне для життя та здоров’я довкілля та на від-шкодування завданої порушенням цього права шкоди (стаття 50). Більш детально ці ж твердження прописані у Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища». Зокрема, у статті 9 (з) зазначається, що кожен громадян має право подати до суду позов до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їхньому здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище. Стаття 12 цього Закону зобов’язує громадян берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства та не порушувати екологічних прав і законних інтересів інших людей.

     

    Зафіксувати порушення цих статей законодавства може поліція. Проте виклики поліцейських не надто допомагають, зізналася Аліна Кригіна з Нових Петрівців: «Приїжджають, розмовляють із сусідами, але мені відповідають: «Що ми можемо зробити? Вони так звикли». А одного разу передзвонили й сказали, що їм ніколи розбиратися, бо на них ще дві аварії чекає. Із сусідами сваритися дуже не хочу й не люблю цього. Але коли палять, все одно викликаю поліцію».

     

    Петрівський сільський голова Радіон СТАРЕНЬКИЙ також підтвердив, що правоохоронці не завжди охоче виїжджають на такі виклики. «Тому я пропоную піти іншим шляхом, на мою думку, більш дієвим. Сільська рада може надати повноваження громадського інспектора з благоустрою будь-якому жителю нашої громади. І ви самі особисто складете протокол на такого порушника», – запропонував альтернативу Петрівський сільський голова.

     

    Громадський контроль передбачений статтею 30 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Також це питання регулюється Правилами благоустрою населених пунктів Петрівської сільської територіальної громади, де забороняється спалювати листя, гілля та сміття. Ця норма прописана у Законі України «Про благоустрій населених пунктів».

     

    Щоб стати громадським інспектором, треба написати заяву на ім’я Петрівського сільського голови Радіона Старенького. У заяві зазначити, що ви просите призначити вас на посаду громадського інспектора благоустрою Петрівської сільської територіальної громади для здійснення громадського контролю та запобігання порушення законодавства у сфері благоустрою. І надіслати її разом із копією паспорта і коду на електронну пошту – npetrivtsi@gmail.com.

     

    Після розгляду місцевий виконком своїм рішенням надасть відповідні повноваження, зробить посвідчення інспектора з благоустрою, проведе інструктаж. Потім громадський інспектор може сам робити фотофіксацію та складати протоколи. «Далі ми на засіданні адміністративної комісії розглянемо ці протоколи та притягнемо до відповідальності винних осіб шляхом накладання штрафу», – зазначив Радіон Старенький.

     

    Штраф для паліїв

     

    Стаття 77.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штрафи за самовільне випалювання рослинності або її залишків від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто за такі дії можна дістати штраф від 3 060 до 6 120 гривень.

     

    А якщо це робить посадова особа – від 900 до 1 260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 15 300 до 21 420 гривень.

     

    Компостування – здорова альтернатива

     

    Компостування бадилля, сміття, листя має величезні переваги порівняно зі спалюванням. По-перше, не забруднюється повітря. По-друге, сама людина не дихає тим димом та не збільшує загрози захворювання на рак для себе та інших. По-третє, таке позбавлення відходів – швидше: палити ж не треба, лише позгрібати. Четверте – для городу, квітів будуть чудові добрива. А якщо не захоплюєтеся городництвом чи садівництвом, продайте або віддайте сусідові: він радо використає такі добрива на своєму городі. І, по-п’яте, людина просто не порушує закону.

     

    Використання компосту допоможе зекономити значну суму на підгодовуванні рослин. Так можна обійтися без перекопування землі та без розпушування у засушливий період. Завдяки компосту в ґрунті більш рівномірно розподіляється волога, тож не треба заливати городину водою. Рослини стають більш стійкішими до паразитів і комах.

     

    Як зробити компост?

     

    Лариса БІДНЕНКО, мешканка Нових Петрівців, не палить опалого листя, вона вже кілька років сортує непотріб. «Я активно користуюся усіма баками для різного виду сміття і вдячна, що їх розмістили у селі. До цього все сортоване возили до Києва. Ми збираємо пластик окремо, скло й метал окремо, папір йде на розпалювання – у нас є твердопаливний котел, а органічні відходи – до компосту», – розповіла пані Лариса.

     

    Родина Бідненків зробила вигрібну яму з високим бортом. «Усі рослинні залишки, крім деревини, складаємо в цю яму, іноді біоактивними речовинами пересипаємо залежно від того, яке літо. Якщо воно доволі вологе й ми бачимо, що й так все утрамбовується, то добре – ми нічого не робимо. А якщо ми бачимо, що літо сухе й об’єм не зменшується, не просідає, не утрамбовується, тоді знімаємо верхній шар, просипаємо спеціальними біоактивними речовинами, що продаються в «Епіцентрі». Потім повертаємо назад верхню частину, поливаємо трохи водою й накриваємо темним арговолокном. Рослинність за зиму перепріває. У нас немає тварин, щоб мати власний гній, тому ми використовуємо як добрива для городу цей компост», – розповіла всю технологію пані Лариса.

     

    Для компосту чудово згодиться все те, що є органікою

     

    Спеціалісти радять не шкодувати для компосту місця. Нехай це буде ділянка, скажімо, 2х2 метри. Або менше чи більше – залежно від ваших потреб і можливостей. Ділянку обирайте в затіненому місці: у період засухи доведеться вилити менше води для зволоження, аніж на повністю відкритій місцині. Огородіть усе парканом за-ввишки 1-2 метри, з одного боку залиште місце для доступу до компостної купи. Також можна викопати яму, збити ящик, використати старий бак або бочку. Але пам’ятайте, що компост має контактувати безпосередньо із землею для позбавлення надлишку вологи та забезпечення необхідного обміну між живими істотами.

     

    Для компосту чудово згодиться все те, що є органікою. Бадилля та гілля доведеться подрібнити. Якщо порубаєте бадилля та гілля до невеличких гілочок або на тирсу, то вже за 4-5 місяців матимете компост. До речі, в тому ж «Епіцентрі» продають недорогі пристрої для швидкого перероблення гілля на тирсу.

     

    Якщо не бажаєте займатися подрібненням деревини – використовуйте її для лазні, у печі, каміні або мангалі, як зазвичай роблять у родині Бідненків. «Просто гілки без листя, що постояли складені та просохли, по-перше, згорають за пів години-годину, і там геть інший дим. Ми на такому вогнищі у мангалі робимо барбекю – смажимо м’ясо. То все одно, що купити в магазині дрова для вогнища, аби посмажити їжу. Так само продають яблуню, грушу, бо людина ніколи не буде собі м’ясо смажити на сосні, що має смоли, а їжа буде чорною, обвугленою й негарною», – зазначила Лариса Бідненко.

     

    Допоміжні засоби, що можна придбати у будь-якому спеціалізованому магазині або через інтернет: каліфорнійський хробак, який зробить компост багатшим на мінерали, та біоактиватор, що прискорить процес утворення компосту.

     

    Готовий компост – це дрібнозерниста маса темно-коричневого кольору, що тхне лісовою землею. Такий компост утворюється за 3-9 місяців, залежно від матеріалу, погоди та способу укладення. Тож зараз – саме час готувати компост замість того, аби труїти себе, сусідів, довкілля та елементарно викидати таке корисне добриво.

     

    Скільки коштує зробити компост

    Спеціальні компостери (компостні баки) – від 1 300 грн.

    Подрібнювачі деревини – від 3 420 грн.

    Каліфорнійський хробак – 400 грн за 1 500 одиниць.

    Біоактиватор для компосту – від 20 грн.

     

    🟢 Марія САМАНЮК

    Читайте також

    Один день із життя поліцейських офіцерів громади

    Читати далі

    Віталій Жаврук: «Ми могли закінчити війну в 2015 році»

    Читати далі

    Корпусні меблі із самого серця Старих Петрівців

    Читати далі

    Лютежу – 1046 років!

    Читати далі

    Не пали, а компостуй! Це просто – зміни відчуй

    Читати далі

    Де знайти сімейного лікаря?

    Читати далі

    Крафтова броварня під старопетрівським лісом

    Читати далі

    Знову до школи

    Читати далі

    Надія Кирієнко: «Вишивання зцілює душу»

    Читати далі

    Як формулювати вимоги до влади

    Читати далі

    Вакцинація проти COVID-19: де, як і чим?

    Читати далі

    Ольга Палій: «Пальцями та кошачками мальована петриківка»

    Читати далі

    Зміни у громаді залежать від кожного з нас

    Читати далі

    COVID-19: Кількість хворих зростає

    Читати далі

    Земля навколо Києва – у вісім разів дорожча

    Читати далі

    За порушення правил благоустрою – штраф!

    Читати далі

    Вітаємо з днем вчителя!

    Читати далі

    Інформація важлива для кожного

    Читати далі

    190 млн грн – до бюджету громади

    Читати далі

    Близько 400 мешканців можуть залишитися без тепла

    Читати далі

    Щомісячна стипендія для учнів-переможців

    Читати далі

    Як гуляли Дні села у Гуті-Межигірській і Нових Петрівцях

    Читати далі