Ольга Палій: «Пальцями та кошачками мальована петриківка»

    У Лютежі живе мисткиня з петриківського розпису – Ольга Палій. Національна спілка майстрів народного мистецтва визнала її народним майстром. Вона представляє українське мистецтво за кордоном у музеях і на різних міжнародних фестивалях. Працює вдома та мріє про власну студію, де могла б облаштувати виставкову залу й проводити групові майстер-класи

     

    – Як давно ви займаєтеся петриківським розписом?

    – Після подій 2014 року моїй душі захотілося чогось красивого – відтворення нашого українського мистецтва. І українська художниця, одна з найбільш знаних сучасних петриківських майстринь Галина Назаренко тоді проводила майстер-класи у Києві. Після першого заняття я почала малювати, вчитися, відшуковувати інші курси.

     

    – А до цього ви не малювали?

    – Я з дитинства дуже гарно змальовувала. На свята купувала якусь листівку на пошті, намагалася її перемалювати і дарувала мамі листівку, зроблену власноруч. Але вона казала: «Ти цим не заробиш». Тому після школи я пішла вчитися на кравчиню.

     

    – І не намагалися повернутися до малювання?

    – Я вийшла заміж у 18 років, займалася тільки родиною. Народився син, потім донька. У них два роки різниці. Я повністю присвятила себе дітям. Коли донька пішла до другого класу, я вирішила, що настав час для самореалізації. Мені подобався манікюр. Одинадцять років я пропрацювала в салоні краси. Розпис нігтів мене також чарував. Набули популярності візерунки. Мені так подобалося малювати ці дрібнесенькі квіточки.

    Робота на замовлення

     

    – Петриківка як мистецтво розвивалася з розпису хат. Що розписуєте ви?

    – Я розписую практично все: дерево, пластик, скло, тканину. Усе, що вам подобається, тільки для кожного матеріалу свою фарбу треба обирати. За власний будинок не берусь. Думаю, раптом не зможу завершити. Для себе я розмалювала гребінець і одну кухонну дошку.

     

    – Ви працюєте на замовлення?

    – Так. Найбільше замовлення було перед Новим роком – розписати 80 блокнотів: 40 – у червоному кольорі, 40 – у зеленому. Фірма замовила для своїх працівників. І жоден із них не був схожим на інший. Кожен мав індивідуальний малюнок. Ніколи не намагалася одну й ту саму роботу зробити двічі. А паралельно ще розмальовувала 30 новорічних кульок і декілька гребінців. Бо залишається фарба, то треба її використати.

     

    – А де проводите власні майстер-класи з петриківського розпису?

    – Майстер-класи проводжу теж на замовлення. Був випадок, коли київська школа замовила для одного класу захід. По завершенні прийшли вчителі й собі попросили влаштувати для них, дорослих. За два тижні та сама школа мене знову запросила до іншого класу. Бо дітям сподобалося. Тим паче, малювали не на папері, а на якомусь виробі, що залишається їм на згадку, його можна подарувати мамі або бабусі.

    Аби замовити виріб з петриківським розписом або майстер-клас, звертайтеся до Ольги Палій –
    +38 (067) 973 72 97

     

    Підкорення іноземців

     

    – Розкажіть про ваші виставки, як ваші роботи зустрічали за кордоном?

    – До Німеччини я їздила зі своєю колежанкою. Там ми представляли Україну: один день – виставка у музеї, другий – у посольстві. Німці були вражені, із задоволенням пробували малювати на майстер-класах, що ми там влаштовували. Дивувалися: «Малювати пальцями, як це? Що це – «кошачка», котик не постраждав?» Бо ми, майстри, робимо самі собі пензлики з котячої шерсті. Саме пальцями та кошачками твориться Петриківка. Так історично склалося, що іншого люди не мали й малювали пальцем і саморобним приладдям. Брали шерсть із різних тварин і намагалися зробити пензлики. Але жодні не виходили настільки ніжними та витонченими, як із кішки.

    – Потім була Болгарія?

    – Два роки тому їздила до Болгарії, представляла Україну на міжнародному фестивалі ремесл «Етер». Там були представники з понад 30 країн. Чудові майстри ручної роботи показували своє мистецтво. Мої майстер-класи та сувенірна продукція з петриківським розписом мали великий попит.

     

    – До якої країни готуєтеся зараз?

    – Зараз готуюся до фестивалю, що відбудеться наступного року в Іспанії. Сувенірну продукцію готую і мальовки, вони також користуються попитом. Іноземцям подобається кухонне приладдя – лопатки, ложки, сільнички, цукерниці, горщики, тарілочки, миски. Також речі з догляду – гребінці, скриньки для зберігання, дзеркальця. А ще екоіграшки – брязкальця, свистки, дзиґи.

    🟢 Марія САМАНЮК

    Фотограф – Олександр ЦИПЕНЮК

     

    Читайте також

    «Червона зона» й нові виклики для мешканців громади

    Читати далі

    Бронетехніка з Нових Петрівців

    Читати далі

    Максим Горобей: «Хочу присідати з вагою 400 кг»

    Читати далі

    Один день із життя поліцейських офіцерів громади

    Читати далі

    Віталій Жаврук: «Ми могли закінчити війну в 2015 році»

    Читати далі

    Корпусні меблі із самого серця Старих Петрівців

    Читати далі

    Лютежу – 1046 років!

    Читати далі

    Не пали, а компостуй! Це просто – зміни відчуй

    Читати далі

    Де знайти сімейного лікаря?

    Читати далі

    Крафтова броварня під старопетрівським лісом

    Читати далі

    Знову до школи

    Читати далі

    Надія Кирієнко: «Вишивання зцілює душу»

    Читати далі

    День відкритих дверей

    Читати далі

    Наші перемоги та досягнення

    Читати далі

    Нові світлофори

    Читати далі

    Буде все: світло, дороги й навіть вода

    Читати далі

    Комунальники готові чистити дороги від снігу

    Читати далі

    Димерський ККП зігріє мешканців у Нових Петрівцях

    Читати далі

    «Лютізька левада» перемогла на GOLDenFest

    Читати далі

    Статистика щодо ситуації у Київській області

    Читати далі

    Відсторонення невакцинованих робітників

    Читати далі

    Три роки – інноваційному заводу в Нових Петрівцях

    Читати далі