Від Могилянки до Британії, де навчатимуться випускники Петрівської громади
Дата публікації: 04.09.2026
Колишні одинадцятикласники нашої громади вже готуються до студентського життя. Одні вступили до українських університетів, дехто поїде здобувати освіту за кордон, а є й ті, хто поєднає навчання з роботою. Як готувалися до НМТ? У скільки вишів подавали документи? Що ще, крім знань, важливе при вступі до британських та американських закладів? Про це «Київському морю» розповіли новоспечені студенти, їхні батьки та директори ліцеїв Петрівської громади.
Студентка Могилянки
Випускниця Петрівського ліцею Дарина Коваленко закінчила 11-й клас із відзнакою. Готуватися до Національного мультипредметного тесту (НМТ) почала восени, боялася, якщо почне підготовку ще раніше, то все забуде. За попередніми розрахунками, послуги репетиторів мали обійтися родині в 10 тисяч гривень, однак вийшло дешевше. При ліцеї були безкоштовні підготовчі курси до НМТ, які Дарина також відвідувала, і вони їй допомогли. За словами директорки Петрівського ліцею Ольги Петровської, педагоги, які працюють за проєктом «Навчай для України», проводять у закладі безоплатну спеціалізовану підготовку учнів до НМТ з української мови та математики. Вчителям історії виділяють для підготовки до НМТ додаткову годину, а для вивчення англійської запрошують носіїв мови. Торік з дітьми працював англомовний волонтер. Умови успішного складання НМТ такі: мінімальний бал — 100, а максимальний — 200. Треба складати тести з чотирьох предметів. Обов’язкові: математика, українська мова та історія України, четвертий предмет — на вибір учня. Конкурсний бал по всіх чотирьох предметах вираховується за спеціальною формулою.
Дарина одержала середній бал 151.
— Перенервувалася на математиці. Але я задоволена своїм результатом, — каже дівчина.
Після тесту вона стала подавати заяви на вступ до університетів. Абітурієнт має право подати до 10 заяв, з яких на бюджет — 5.
Дарина подала всі 10 заяв на різні спеціальності і в різні виші через електронний кабінет у Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Петрівчанка чекала до 6 серпня, поки їй прийде рекомендація до зарахування. Врешті Дарина стала студенткою Могилянки.
— Цей виш обирають за академічну складову і студентське життя. Я активна людина, тож для мене важливо, аби ці чотири роки можна було не просто сидіти і вчитися, а щоб і поза навчанням було щось цікаве, — наголошує дівчина.
Дарина навчатиметься у Києво-Могилянській академії на факультеті «Менеджмент» на контракті. Але спочатку її прийняли на факультет гуманітарних наук на спеціальність «Філологія германських мов». Петрівчанка вже відвезла документи, однак потім їй зателефонували і повідомили, що можна перейти на менеджмент.
— Конкурс був шалений! На менеджмент тільки в Могилянці було 1500 заяв. А прийняти мали 90 людей. От сидиш і чекаєш, кожного дня перевіряєш, чи не прийшла тобі рекомендація, і божеволієш! Але я змогла вступити туди, куди мріяла, — ділиться Дарина.
Як ідеться на сайті Києво-Могилянської академії, вартість навчання на денній формі на спеціальності «Менеджмент» становить 80 тис. грн на рік. Майбутнім вступникам Дарина радить не відкладати підготовку до НМТ надовго, але і не присвячувати цьому весь час. Щодо вступу у виші каже:
— Не бійтеся подаватися у виші та на спеціальності своєї мрії, навіть якщо здається, що шансів нема.

Хоче бути бізнесменом
Новопетрівчанка Людмила Біойлюк, мама новоспеченого студента Максима, вважає, що у школах дають недостатній рівень знань для здачі НМТ. Син займався пів року з репетиторами англійською та математикою двічі на тиждень.
— Заняття з математики коштувало 400 грн за годину, з англійської — 450. До історії та української готувався сам, бо фінансово не витягували, — пояснює Людмила.
Тобто лише на математику й англійську родина витратила понад 40 тисяч гривень. Утім, педагоги громади впевнені, якщо учень добре навчається у школі, ніяких репетиторів, щоб скласти НМТ, не треба.
— Я викладаю українську мову. В мене діти не йдуть до репетитора, кажуть, що їм вистачає знань, — зазначає директор Лютізького ліцею Олексій Гайденко.
За словами Максимової мами, в день складання НМТ сину було важко.
— Всі чотири предмети в один день. Тест тривав 4 години. Вийшов Максим звідти виснажений. І зітхає: «Мамо, я не склав!» Я вже засмутилася, а він каже, що пожартував. За підсумком усіх предметів склав НМТ на 131,5, хоча, я думаю, міг би і краще, — ділиться Людмила.
Директорка Новопетрівського ліцею Алла Тишковська вважає, що навіть стовідсоткова підготовка і знання не є гарантією того, що дитина складе тести на омріяні 200 балів.
— Ви ж самі знаєте, що таке стрес. У період війни чотири різні предмети в один день не так легко скласти. Тому не завжди результати тестів коректно відображають знання учнів, — пояснює вона.
Заявки Максим подав у кілька вишів, його зарахували у Київський політехнічний інститут імені Сікорського на спеціальність «Міжнародна економіка».
— Я йому радила йти в ІТ, а він вважає, що це вже неактуально, багато таких фахівців. Максим хоче стати бізнесменом і підтримувати економіку України. Я дуже рада, що він вступив в один з найкращих вишів України, — усміхається Людмила.
Юнак навчатиметься заочно, бо це, на його думку, під час війни безпечніше. Зарахували хлопця на контракт. Плата за рік навчання становить 57 тис. грн. Батько Максима — учасник бойових дій, ветеран. За законом, витрати на навчання дітей УБД має брати на себе держава. Та, за словами Людмили, оплачувати контракт потрібно батькам, а держава зможе компенсувати кошти тільки через якийсь період.
— Найкраще готуватися до НМТ заздалегідь, не нервуватися під час складання, адже це негативно впливає на результат. І найголовніше — бажаємо удачі всім, хто складатиме тести наступного року. Адже удача також має велику вагу в житті людини! — впевнена Людмила.

Працює за кордоном, вчиться в Україні
17-річний Іван Січкар зі Старих Петрівців навчався в одному з київських ліцеїв, а паралельно з весни двічі на тиждень займався з репетитором українською мовою. Потім додалися ще заняття з фізики — адже саме цей предмет хлопець обрав четвертим на НМТ. Фізику Іван підтягував зі шкільним учителем безкоштовно. Математику та історію штудіював самостійно: купував матеріали, роздруковував книжки. На НМТ одержав 148 балів. Іван вступив до КПІ на спеціальність «Інженерія авіаційно-космічних агрегатів».
— З дитинства син мріяв бути пілотом. Але у старшому віці зрозумів, що йому більше подобається розбиратися в механізмах, аніж керувати чимось. Іван захоплюється ремонтом автомобілів, сам довів до ладу «Запорожець», зробив капітальний ремонт двигуна, купив собі мотоцикл «Дніпро», повністю відреставрував і продав, — розповідає мама Івана Ганна Смирнова.
У виші хлопець навчатимеся заочно, оскільки в серпні виїхав на роботу за кордон, працює на заводі з ремонту та обслуговування гелікоптерів в Об’єднаних Арабських Еміратах. Однак залишатися жити в іншій країні Іван не планує, тому й обрав український виш.
— Хоче набратися досвіду, а далі застосовувати свої знання в Україні, — пояснює мама студента.
Ганна радить батькам, чиї діти планують вступ наступного року, підтримувати і вірити в них навіть більше, ніж вони самі вірять у себе.

Вчитиметься у двох вишах
17-річна новопетрівчанка Ліза Петінова з вересня їде на навчання до Великої Британії. Вона вступила до Університету Ворика на спеціальність «Бізнес-адміністрування». Щоб це здійснити, дівчина готувалася з 10-го класу. У школі була відмінницею. Також Ліза вчилася онлайн у бізнес-школі в Торонто, має міжнародний сертифікат з англійської мови з підтвердженням рівня С1.
— До НМТ також готувалася, але це не було нашим пріоритетом. Хоча вступ до вишу в Україні ми залишали як план Б. Тобто репетиторів не наймали, — розповідає мама Лізи Кристина Бессолова.
Утім, дівчина склала НМТ добре, а з англійської отримала 191 бал. Закордонний виш обирали за рейтингами у Великій Британії та світі. Брали перелік закладів з Russel Group (це об’єднання 24 провідних науково-дослідних університетів країни, яке часто називають британськимеквівалентом американської Ліги Плюща). Британські виші оцінюють не лише знання абітурієнтів. Ліза написала мотиваційного листа, де описала досвід волонтерства, проєктної діяльності, пояснила, чому хоче саме в цей університет і що планує робити після випуску. Також надіслала копії всіх дипломів з олімпіад і конкурсів з різних предметів, які вигравала в Україні. Подала заявки в 4 виші та одержала 4 пропозиції вступу. Обрала найбільш рейтинговий з них — Університет Ворика. Алла Тишковська каже, що їй імпонує американський та європейський підхід, коли при вступі до вишу мають значення не тільки оцінки з предметів.
— Там не тільки важливі академічні знання, а ще й активності. Коли дитина брала участь у конкурсах, займалася спортом, робила добрі справи, це враховується при вступі до навчального закладу, — наголошує вона.
Крім британського університету, Ліза ще навчатиметься заочно у Київському національному економічному університеті на маркетингу.
— Здобуватиме дві освіти: українську і європейську. Сподіваємося, що вона все це потягне, — каже Кристина.
Тим, хто планує вступити до престижного закордонного навчального закладу, мама майбутньої студентки радить:
— Починати підготовку з 10-го або навіть 9 класу, великий акцент на академічні досягнення, потрібен високий середній бал великий акцент на академічні досягнення, потрібен високий середній бал атестата, а також високий рівень англійської.

Вступили, куди хотіли
Цьогоріч у громаді випускниками були 146 одинадцятикласників, з них 17 закінчили школу з відзнакою. За словами директорів ліцеїв Петрівської громади, більшість дітей вступили, куди планували, адже в 11-ті класи йдуть переважно вмотивовані учні, налаштовані на продовження навчання у вишах.
Олексій Гайденко вважає, що ліцеї не зобов’язані відстежувати, як учні складають НМТ і куди вступають після цього. Тестування у школах громади не проводять. Хоча випускники часто діляться з учителями своїми успіхами.
— Ми ніде не звітуємо, перед нами не ставлять завдання відстежувати, хто і куди вступив. Звісно, чую від класних керівників, що діти вступили, і це приємно, — розповідає директор Лютізького ліцею Олексій Гайденко.
***
Все можливо! — це доводять успіхи петрівських випускників. Можна здобути професію мрії, вступити до престижного українського вишу або поїхати на навчання за кордон. Але часто лише мрії недостатньо, потрібно наполегливо готуватися. А ще не завадить підтримка батьків, у тому числі й фінансова… Тож теперішнім одинадцятикласникам є з кого взяти приклад і обрати власний шлях підготовки до студентського життя.
Читайте також

Сила Незалежності — в кожному з нас

Акварель, гуаш і трохи спокою

З Америки — у Петрівську громаду

Школярів годуватимуть безоплатно

«Прапор у руках поколінь»

Чотири місяці вважався зниклим безвісти
Сила Незалежності — в кожному з нас
Чотири місяці вважався зниклим безвісти
Війна забрала після фронту
Випробування спекою і сухими кранами
Два роки чекали на диво
Забрала хвороба
Право на власне майбутнє
Вимір відповідальності
Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує