Весна як іспит на господарність

Весняна пора традиційно оголює критичні точки нашої інфраструктури, знімаючи маскування зі старих проблем і ставлячи руба питання про господарність — і приватну, і спільну. На п’ятому році великої війни проблеми благоустрою та розвитку громади продовжують непокоїти петрівчан

Громада — це живий організм, який має функціонувати тут і зараз. Тому ремонтні роботи, впорядкування територій чи впровадження нових послуг — це не забаганки, а критична потреба.

Життєздатність громади вимірюється не очікуванням кращих часів, а вмінням створювати належні умови вже сьогодні, попри обстріли та дефіцити. У цьому вмінні тримати лад на своїй землі полягає наша справжня сила.

Так проявляється докорінна відмінність нас від ворога та справжня любов до Батьківщини. Ми часто бачимо в мережі занедбані російські ізби з розбитими туалетами надворі та ямами посеред доріг — загарбник не вміє дбати про своє, тому й прийшов руйнувати чуже. Ми — інші. Наша охайність, доглянуті садочки, прибрані вулиці, відремонтовані будівлі — це наочне втілення того, за який спосіб життя ми боремося. Це і є справжня любов до рідної землі: плекати власний дім навіть тоді, коли ворог намагається його зруйнувати.

Зокрема, нинішній стан доріг у нашій громаді вимагає відвертої розмови. Саме цій темі присвячено головний матеріал березневого номера «Київського моря». Сьо-годні важливо чітко розділяти два різні виклики. Перший — це вулиці, де твердого покриття взагалі немає. У період танення снігу вони стають непроїзними пастками навіть для спецтехніки. На жаль, капітального будівництва тут поки що не планується, а виділених на грейдерування 190 тис. грн на всю громаду, зрозуміло, недостатньо. Другий аспект — це ямковий ремонт наявних асфальтованих доріг, які після зими слід негайно відновлювати. Це складні питання, що потребують відкритого діалогу з владою, адже вони стосуються безпеки пересування.

Поки ми дбаємо про благоустрій, ворог продовжує підступну й жорстоку війну. У нашій статті читайте про наслідки вже четвертого удару по промзоні в Нових Петрівцях, що стався у ніч проти 14 берез-ня. Загинула людина, знищено майно підприємців. Бізнес, який годує громаду, змушений закриватися через постійні ризики. Це велика втрата для нашої стійкості, і ми маємо підтримувати тих, хто попри все намагається тут працювати.

Проте життя сильніше за ворожі руйнування. У нашому матеріалі — неймовірна історія нашої землячки Анастасії Ковальчук, яка відзначила 100-річний ювілей! Жінка, що пережила Голодомор та Другу світову, сьогодні знову чує гуркіт ракет, але не втрачає віри у краще. Її незламність живиться двома джерелами: невичерпним оптимізмом і світлом в очах праправнучки Аліси, яка є найкращим доказом того, що життя триває.

Стійкість громади проявляється і в здатності прийти на допомогу: читайте про День донора у Нових Петрівцях, де 42 мешканці здали майже 19 літрів крові для поранених бійців і цивільних.

Ця чергова воєнна весна має стати часом нашої згуртованості. Дбати про громаду і лад у ній — це наш спільний обов’язок. Бо всі разом несемо відповідальність за місце, в якому живемо. Підтримуючи порядок на рідній землі, ми стверджуємо своє право жити в чистому, квітучому та вільному краї.

Олександр Сагура, засновник газети «Київське море»