Свобода, гідність і щоденна боротьба за них

Листопад — місяць, який глибоко закарбувався в генетичній пам’яті українців. Це час, коли мільйони вийшли на майдани заради Гідності і Свободи

21 листопада ми відзначали День Гідності та Свободи. Цього дня з інтервалом у дев’ять років розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013-го. І обидва рази українці довели світові й, головне, самим собі: ми — нація, для якої Свобода є найвищою цінністю, а Гідність — непохитною основою існування.

Сьогодні, під час повномасштабної війни, ці два поняття набули екзистенційного значення. Ми боремося не просто за територію, а за право самим визначати своє майбутнє. Ворог, який не знає ні честі, ні гідності, ні свободи, намагається затягнути нас у свою імперську темряву. Але він не розуміє: людина, яка пізнала смак Свободи, ніколи не повернеться в рабство. Гідність і Свобода — це наша броня, наш внутрішній стрижень. Це те, що відрізняє нас від агресора і робить непоборними і незламними. І саме за цю Гідність і Свободу зараз воює кожен наш захисник і захисниця. Щира і величезна їм шана за це!

Якщо на фронті ми протистоїмо зовнішньому ворогу, то в тилу маємо давати відсіч не менш підступним явищам — корупції, несправедливості, дестабілізації, злидням тощо. Серед таких негативних соціальних проявів, зокрема, є і підлітковий булінг. Це болюча й гостра проблема, якій присвячено тему нинішнього номера газети.

На жаль, наша громада також зіткнулася з цим явищем безпосередньо. У нашому матеріалі ми розповідаємо про ситуацію, коли у місцевому телеграм-каналі підлітки анонімно публікували фото своїх однолітків, образливо описуючи їхню зовнішність, одяг чи поведінку, використовуючи нецензурну лайку.

Ми з’ясували, що поліція вже заблокувала цей канал, а батькам неповнолітньої адміністраторки загрожує адміністративна відповідальність. Наші кореспонденти також поговорили з психологинею, яка пояснює, чому підлітки стають жертвами та агресорами, як виявити, що дитину цькують, та що робити у таких ситуаціях.

Закликаю всіх батьків прочитати цей матеріал, адже він стосується безпеки та ментального здоров’я наших дітей. Пам’ятаймо: гідність починається з поваги до ближнього.

У цьому номері ми традиційно приділяємо увагу людям, які тримають тил і нашу культуру.

Ми розповідаємо про справжніх героїв. Учасники Петрівського добровольчого формування у складі мобільної вогневої групи зі стрілецької зброї знищили російський дрон, що літав над громадою. Це приклад мужності, злагодженості та професіоналізму нашого добробату.

Культура також є нашим фронтом. Керівник народного аматорського ансамблю «Новопетрівчанка» Іван Гайдичук, який отримав подяку від Міністерства культури України, розповів про свою роботу і творчі плани колективу. Попри війну, ансамбль, у якому співають жінки від 35 до 75 років, не припиняє своєї діяльності: вони їздять із концертами у військові частини та підрозділи, підтримуючи наших бійців. Це приклад того, як пісня підсилює дух і незламність наших захисників.

І насамкінець — матеріал про духовну гідність і відродження. Старопетрівський храм, який раніше мав назву Казанської Божої матері, перейменовано на честь ікони «Оранта. Непорушна Стіна». Петрівчани після початку великої війни стали обурюватися: «Чому Казанська? Невже у нас немає власних?» Тож це важливий символічний крок — відмова від нав’язаних зовнішніх наративів і повернення до своїх оберегів.

Читайте свіжий випуск «Київського моря», підтримуйте наших військових і пам’ятайте про найвищі цінності — Гідність і Свободу!

Олександр Сагура, засновник газети «Київське море»