Кібербулінг по-петрівськи

Дата публікації: 04.12.2025

 

Місцеві школярі в телеграмі ображали та цькували однокласників

У Петрівській громаді створили телеграм-канал «Жесть Петрівці», в якому підлітки публікували фото однолітків, ображали, погрожували та навіть закликали переслідувати. Поліція вже заблокувала канал, а батькам неповнолітньої адміністраторки загрожує адміністративна відповідальність

 

«Жалійся, кому хочеш!»

«Наша улюблена дура села, ображена на життя дівчинка. Хочу дуже плюнути їй в є…ло» або «Жирна б-та, їсть усе, що бачить на своєму шляху. Хлопчику, пора худнути», — дописи приблизно такого змісту містилися на каналі. Кожний новий пост починався зі слів «отримано анонімне повідомлення», а далі фото дівчинки чи хлопчика з образливим описом. Дітей називали неохайними, тупими, писали, що вони погано вдягаються, занадто повні чи худі, вживають алкоголь і постійно міняють статевих партнерів, хоча багатьом на вигляд 11-12 років. Усе це з використанням нецензурної лайки, грубими граматичними помилками й переважно російською.

Про багатьох підлітків по кілька публікацій, що має ознаки цькування. Також аноніми насміхаються з наміру жертв пожалітися й висловлюють упевненість у власній безкарності.

— Поплач! Жалійся кому хочеш, дрібното! — йдеться в одному з постів.

Деякі з повідомлень містять погрози та заклики до насилля: «Сподіваюсь, її та її мамашу відвезуть у ліс і вскриють їм черепи».

Дописувачі відверто закликають когось «гнобити» або побити призустрічі.  А коли хтось пише, що звернеться до поліції, відповідають: «З якого боку це кримінальна відповідальність? Поширення чужих фото і використання нецензурної лексики. Тоді це все село чи як мінімум пів села».

Публікація про цей канал з’явилася у фейсбук-групі «Нові Петрівці». Там зазначили, що батьки постраждалих дітей звернулися до ювенальної поліції Вишгородського району та кіберполіції. Згодом канал заблокували. Як дізналося «Київське море» з власних джерел, батькам неповнолітньої новопетрівчанки, яка адмініструвала канал, загрожує адміністративна відповідальність, однак не за кібербулінг, а за приниження честі та гідності.

Погрожували побити

Тетяна (імена змінено на прохання героїні) — живе у Нових Петрівцях, її доньці Каті 11 років.

— У Каті була подружка, вони фотографіями обмінювалися, а потім посварилися, щось не поділили. Знаєте, діти є діти. І тут фото моєї доньки в цю групу виставляють. І пишуть, що вона міняє мужиків, готова за три копійки з кимосьбути тощо. Багато огидних наклепів. Я навіть у свої роки таких слів не знаю, — обурюється Тетяна.

 

За словами жінки, після цих дописів почалися погрози:

— Писали: давайте піймаємо і поб’ємо, коси повисмикуємо. Тривало це не один день, було кілька публікацій з різними фотографіями.

Тетяну неабияк занепокоїла ця ситуація, вона стала проводжати і зустрічати доньку зі школи. Жінка розповідає, що знає ще одну дитину, яка постраждала від інтернет-булінгу.

— Фото подруги моєї доньки також виставляли, писали про неї гидоту, закликали не спілкуватися з нею, плювати в її бік, а при зустрічі — бити, — розповідає новопетрівчанка.

Тетяна зізнається, що їй було дуже неприємно, адже її знають в селі, і сусіди стали надсилати скриншоти з групи з постами про дочку.

— Я б, звісно, хотіла, щоб великий розголос пішов, але переживаю, що дитина може постраждати, якщо дізнаються, що я про це розповіла. Боюсь, її десь перестрінуть, — ділиться Тетяна.

Вона каже, що Катя після публікацій плакала через образи і зраду подруги.

— Моя дочка — молодець. Вона одразу мені все розповіла. Ми з нею спілкуємося на різні теми, у нас нема секретів. Інша дівчинка боялася мамі зізнатися.

Тетяна хотіла подати заяву до поліції, але планувала зробити це разом з іншими батьками. Потім дізналася, що звернення вже є і ТГ-канал заблоковано.

— Після розголосу, перед тим як канал заблокували, там з’явилося повідомлення від адміна із закликом не писати всяку гидоту, що, мовляв, через це його можуть притиснути, — розповідає Тетяна.

Кібербулінг — це цькування або переслідування людей за допомогою цифрових технологій, таких як соціальні мережі, месенджери, ігрові платформи та мобільні телефони. Він проявляється у вигляді образливих повідомлень, погроз, поширення чуток або приватних фотографій, створення груп ненависті та знущання.

Хто несе відповідальність

«Київське море» звернулося із запитом до Вишгородського управління Національної поліції з питанням, яку відповідальність понесуть батьки дітей, що організували цю групу, та чи були ще подібні групи або канали у соцмережах? Відповіді наразі не отримали.

За булінг, зокрема кібербулінг, передбачено адміністративну відповідальність, тобто штраф або громадські роботи. Якщо цькує неповнолітня дитина і це довели — відповідальність несуть її батьки, пояснює координаторка Центру безпечного Інтернету Ольга Шеремет.

— Головна проблема фіксації кібербулінгу в телеграм-каналах у його анонімності й можливості дуже швидко почистити цей канал від інформації, — пояснює фахівчиня.

За словами Ольги Шеремет, поліція може отримати скаргу на цькування в соцмережах, а наступного дня цього каналу вже не буде або там зміниться адміністратор і наповнення.

— Поліції складно взагалі «побачити» злочин (системність булінгу), коли в заяві йдеться про одну фотографію з образливим описом. Тут було б добре батькам, чиї діти постраждали, об’єднувати зусилля, — додає вона.

Координаторка центру зазначає: що більше скарг на один і той самий ресурс, то складніше поліції ігнорувати проблему.

— Серйозні розслідування щодо адміністраторів таких телеграм-каналів починаються тоді, коли там поширюють дитячу порнографію чи шантажують інтимними фотографіями, вимагають гроші й по-справжньому погрожують, — пояснює Ольга Шеремет.

Експертка радить батькам писати заяву в кіберполіцію, навіть якщо вони не надто вірять у розслідування.

— Це варто зробити хоча б для того, аби показати дитині, що батьки її підтримують, що вони на її боці. Це нескладно, можна навіть онлайн, попередньо зберігши скриншоти образливих дописів або листування з адміністраторами телеграм-каналів, — пояснює вона.

Що може зробити школа?

Директорка Петрівського ліцею Ольга Петровська знає про цей канал.

— Коли до мене звернулися батьки дітей, я сказала, що в разі, якщо вони писатимуть заяву в поліцію, я підтримаю. Вважаю, що діти не мають права так ставитися одне до одного, це неприпустимо, — наголошує вона.

За словами педагогині, у навчальному закладі проводилася і проводиться системна робота з профілактики булінгу і кібербулінгу та з медіаграмотності, ліцей співпрацює з ювенальною превенцією. Однак ситуація дуже непроста, оскільки діти приховують від учителів свою діяльність у соцмережах та мають можливість їх заблокувати. Тому педагогам важко розпізнати дітей за нікнеймами.

Проте в закладі з’ясували, хто з учнів є учасниками каналу, поговорили з ними і закликали видалити образливі пости.

— Діти прекрасно розуміють, що так не можна вчиняти. Проблема в тому, що роблять вони усе навпаки. Одна школа тут нічого не вдіє, ми не зможемо розв’язати це питання без державного втручання. Такі групи блокуються не вперше. Їх закривають, але через певний час з’являється така сама, — каже Ольга Петровська.

Директорка ліцею вважає, що покарання для батьків у вигляді адмінпротоколу та штрафу не є ефективним і на поведінку дітей суттєво не впливає:

— У дітей дві електронні цигарки коштують приблизно стільки, скільки вартість цієї відповідальності. Вона пройде непоміченою для них. Навіть якщо для батьків це якась певна сума, то дітям що за це буде?

Ольга Петровська наголошує, що це — питання не до поліції, бо там роблять усе можливе. Проблема, на її думку, в тому, що в державі досконало не прописано відповідальності за кібербулінг.

— Я думаю, тут треба прив’язуватися не до покарань, а до обмежень. У дітей має бути обмежений доступ до певних сайтів в інтернеті, — вважає педагогиня.

Директорка Новопетрівського ліцею Алла Тишковська каже, що питання булінгу було і є завжди актуальним, а роботи щодо його профілактики у навчальному закладі проводять планово і позапланово.

— У нас активно проводиться робота і налагоджена тісна співпраця з правоохоронними органами, — звітує вона.

Що робити батькам і підліткам?

Тема булінгу часто виникає у підлітковому середовищі, бо дітям треба навколо чогось об’єднуватися, у них є потреба належати до якоїсь групи, і ці групи не завжди створюються для добрих справ, вважає дитяча та підліткова психологиня Лілія Міліневська.

— Раніше це був булінг звичайний, а тепер кібербулінг. Це стало доступніше та простіше, — наголошує вона.

На думку фахівчині, кібербулінг треба зупиняти, однак самі підлітки з цим не впораються, мусять втрутитися дорослі.  По-перше, психологиня радить батькам розповісти дітям про таке явище, як кібербулінг.

— Зазвичай ознаками булінгу є наявність агресора або групи агресорів та жертви, а також регулярність. Ще є свідки, які спостерігають за
тим, що відбувається, але не беруть участі у процесі, — пояснює Лілія Міліневська.

По-друге, якщо діти стали жертвами цькування, треба розповісти батькам, зателефонувати в поліцію і сказати: «Мене переслідують, кривдять, куди я можу звернутися?» Також украй важливо робити скрини постів з образами, підбуренням та з опублікованими без дозволу фотографіями.

— Часто в моїй практиці підлітки бояться телефонувати в поліцію, у них є упередженість щодо правоохоронців, яка передусім іде від сім’ї. Бо батьки кажуть, що поліція погана, корумпована і нічого не робитиме, — пояснює психологиня.

Лілія Міліневська додає, що телефонувала в поліцію стосовно справи клієнта й отримала професійну консультацію та допомогу. Батькам психологиня радить утримуватися від агресивної позиції щодо соціальних мереж, бо підліток просто не буде потім розповідати їм про кібербулінг. Адже діти боятимуся, що батьки заборонять користуватися інтернетом і телефоном.

— Життя сучасних підлітків часто проходить у соцмережах. Така реальність нині, — констатує психологиня.

Лілія Міліневська закликає батьків бути уважними до своїх дітей, спостерігати, чи змінюється їхній настрій, успішність у школі, чи не стають вони більш замкнутими.

— Якщо в підлітка поганий настрій, він відмовляється спілкуватися з однолітками, погіршується навчання в школі, щось відбувається погане. Потрібна допомога. Якщо дитина не йде з вами на контакт, відведіть до психолога, — радить вона.

Найгірше, що можна зробити в цій ситуації, на думку Лілії Міліневської, це — звинувачувати підлітка, ображати його та погрожувати заборонами. Фахівчиня зазначає, що батькам тих дітей, які чинять кібербулінг, важливо доносити до них, що це злочин, за який буде покарання.

— Ми пояснюємо дітям, що вони зобов’язані ходити в школу. Бо як батьки несемо відповідальність за це. Розповідаємо, щоб діти не порушували правил дорожнього руху, про сексуальні домагання. Так само і з кібербулінгом. Інформувати, що є таке явище, і воно незаконне, — наголошує Лілія Міліневська.

 

* * *

Булінг, або цькування, існував у всі часи. З розвитком сучасних технологій він став простішим, адже тепер це можна робити анонімно, і в підлітків з’являється відчуття безкарності. Боротися з цією проблемою можливо тільки шляхом об’єднання зусиль батьків, школи та держави. Також дуже важливо, щоб і самі діти вчилися захищати себе й реагувати на образи в соцмережах правильно: зверталися до батьків і в поліцію. І головне — не вірили в принизливі слова та не брали нісенітниць близько до серця.

 

Текст — Яна Осадча