Мобілізація необхідна, але має бути справедливою

Багато наших земляків пішли боронити Батьківщину в перші дні російського вторгнення. І воюють вони вже понад два роки, мають поранення, контузії, втомлені та виснажені. Скільки ще триватиме війна? Рік, два чи три — цього ніхто не знає. Але точно зрозуміло, що ще два-три роки ці люди не витримають ані фізично, ані психологічно. Їх мають замінити інші.

Мобілізація потрібна. Водночас дуже важливо, щоб вона була справедливою для всіх. Щоб воювали не лише трактористи, комбайнери, вантажники чи продавці, а й державні службовці, прокурори, податківці, поліцейські, судді. Це люди, які все життя жили за рахунок держави. Хай теж її захищають! Немає бути привілейованих. Усі мають розділити тягар війни. Нещодавно ми відзначили День Конституції України. Так от у ст. 3 Основного Закону України зазначено: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Тобто важливе життя і здоров’я кожного громадянина незалежно від професії, посади чи соціального статусу. І обов’язок кожного захищати свою державу.

Чи потрібно, щоб працювала економіка? Так, однозначно. Адже чим сильнішою буде економіка, тим кращим буде фінансування армії. Але правила бронювання мають бути теж справедливими незалежно від розміру підприємства чи сфери його діяльності. Держава має знайти баланс між наповненням війська людьми і збереженням роботи підприємств.

Через майже два тижні, 16 липня, закінчується термін, відведений державою на оновлення військово-облікових даних. Як цей процес відбувається у нашій громаді, як сільська рада допомагає мобілізованим і які проблеми виникли у місцевих підприємств через мобілізацію, читайте в темі номера.

Культура та історія під час війни теж надзвичайно важливі. Вони формують наші погляди, наші переконання, дають приклади для наслідування, надихають нас на звершення. У цьому випуску ми вирішили розповісти вам про проєкт «Шукай». Він оригінально і нестандартно знайомить гостей і киян з історією нашої столиці за допомогою бронзових мініскульптур. Кожна фігурка присвячена визначній історичній постаті або символу, легенді чи міфу Києва. Хто є авторкою цього проєкту, скільки мініатюр уже встановили, де знайти фігурку «Котлети по-київськи» та «Привида Києва», як війна вплинула на життя проєкту — дізнавайтеся у нашій газеті. Назва статті красномовна: «Шукай! — Київ для себе відкривай!»

А ще в нашій  газети ми розповімо про народний аматорський ансамбль «Новопетрівчанка». Цей жіночий хор нещодавно привіз дві нагороди за свої виступи. Можливо, вам пощастило чути колектив наживо. Адже він часто радує петрівчан своїми піснями на різноманітних святах у громаді.

Олександр Сагура, засновник газети «Київське море»