Повернувся на щиті

11 березня мешканці Петрівської громади попрощалися з полеглим захисником Вадимом Корсуненком. Воїн народився в Лютежі та навчався у місцевому ліцеї

Із самого початку вторгнення чоловік пішов добровольцем захищати Україну: в перші дні — у тероборону Петрівської громади, а потім вирішив не чекати повістки й прибув у військкомат, де призвався у 22 окремий батальйон спеціального призначення.

Його сестра, Катерина Корсуненко, згадує Вадима як сміливого чоловіка та чудового батька, який понад усе любив свого сина та пішов на війну, аби в нього було безпечне майбутнє.

— Вадим завжди був усміхненим, позитивним, ніколи не занепадав духом. Він дуже любив життя, а на війні почав ще більше його цінувати. І казав: «Що буде з нашою країною, якщо не такі хлопці, як я з побратимами?» Він відслужив майже два роки. І за цей час було багато різних страшних випадків. Навіть під обстрілами доводилося рятувати товаришів. Одного разу він пішов на завдання — і не повернувся, — розповідає сестра загиблого героя.

Чоловік загинув на Донеччині 2 березня 2024 року, будучи розвідником. Поховали Вадима Корсуненка на Лютізькому кладовищі, до якого живим коридором захисника провели десятки односельчан і військовослужбовців.

Останню шану побратимові віддали воєнним залпом.