Як на Водохреще пірнали в ополонку

    Дата публікації: 24.01.2022

    Українці вірять у дивовижну силу йорданської води. Тому на свято Водохреще, 19 січня, традиційно пірнають в ополонки

     

    Найкращу локацію для купання в Петрівській громаді підготували на пляжі у Старих Петрівцях. Тут із льоду вирізали ополонку у формі хреста, навколо зробили бортики, за які зручно схопитися за потреби. У верхній частині вирізаного символа встановили льодяний хрест, прикрашений сосновимигілочками. Ополонка мала дійсно красивий і святковий вигляд.

    Після того, як отець Василь, настоятель місцевої Церкви Казанської ікони Божої Матері, освятив воду, охочі пішли купатися. Першими відважно пірнали загартовані представники нашої громади, які регулярно моржують. Потім організованим загоном у воду увійшли солдати строкової служби. Далі вже індивідуально й сім’ями занурювалася решта охочих.

    Для сміливців, які купалися у Дніпрі, встановили намети з підігрівом, де можна було після занурення зігрітися, поїсти кулешу та випити гарячі напої.

    У цей час на пляжі чергували поліцейські офіцери громади, «швидка допомога» з військової частини та староста села.

    – Я вже понад десять років йду купатися на Водохреще, ще ніколи не хворів. Вірю в цілющу силу води у цей день. І ось мій зять, він був проти, але прийшов зі мною вперше. Ще з нами тренер спортивного клубу «Нептун» Ольга Рибалка, теж її умовив, прийшла перший раз. Мені це подобається, тому залучаю ще й інших людей разом пірнати, – поділився враженнями, щойно вийшовши з води на берег, 57-річний мешканець Нових Петрівців Олександр Мережко.

    Читайте також

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    Два роки чекали на диво

    Читати далі

    Забрала хвороба

    Читати далі

    Право на власне майбутнє

    Читати далі

    Вимір відповідальності

    Читати далі

    Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

    Читати далі

    «Плани, яким не судилося здійснитися»

    Читати далі

    «Завжди допомагав товаришам»

    Читати далі

    «На нього завжди можна було покластися»

    Читати далі

    Загинув на Донеччині за Україну

    Читати далі

    Замість весільного маршу — прощання

    Читати далі