«Це наші ліжка, наші місця і наше укриття»
Дата публікації: 06.03.2026
У сховищі садочка «Петрик» деякі мешканці захопили спальні місця і не пускають на них переселенців
В укритті дитячого садочка «Петрик» місцеві мешканці попідписували матраци і не пускають на них «чужих». Зокрема, з такою ситуацією зіткнулася переселенка з Бахмута з дітьми, чоловік якої служить у ЗСУ. Також люди залишають після себе у сховищі сміття та псують меблі. Про це директорка дитсадка Наталія Осадча написала обурливий пост у фейсбуці та встановила камери відеоспостереження в укритті
«Хто ти тут така?»
У лютому цього року до директорки дитсадка прийшла жінка — мама з двома дітками, переселенка з Бахмута, дружина військового. Вона зі сльозами розповіла, що в укритті під час повітряної тривоги її ображали нецензурними словами у присутності дітей, заявили, що всі ліжка зайняті. Хоча частина з них були вільні, люди сказали, що скоро сюди прийдуть їхні діти. Однак до відбою ніхто туди так і не прийшов.
— Вони кричали: «А хто ти тут така?! Це наші ліжка, наші місця і наше укриття!» — переповідає слова переселенки Наталія Осадча.
А хто прибиратиме?
Після розмови з жінкою директорка пішла в укриття й побачила, що матраци на ліжках підписані іменами тих, кому вони ніби належать. Також Наталія Осадча розповіла, що відвідувачі залишають в укритті купу сміття, зокрема пляшки з-під води, пива та недопалки, хоча палити на території дитячого закладу заборонено. Меблі помальовані, матраци з плямами, а на стільцях брудні сліди від взуття. Також люди залишають у сховищі свої речі, що теж заборонено.
— Укриття — це не територія «хто перший — того й усе». Це місце, де всі мають бути людьми, — зазначає керівниця садочка.
Ліжка не є приватною власністю жодної родини, а укриття — не пункт незламності чи місце комфорту, а простір безпеки, — наголошує Наталія Осадча.
Як облаштовували укриття
Частина підвального приміщення дитсадка відремонтована для дітей, у другій — під час тривоги ховаються місцеві мешканці.
Наталія Осадча каже, що одного разу побачила, як там на лавках сплять мами з дітьми, звернулася до Петрівського сільського голови та попросила ліжка з матрацами.
— Ліжка привезли. Ми з педколективом поприносили з дому покривала, щось попросили у Центрі надання соціальних послуг. Потім поставили стільці, так щоб з них можна було зробити імпровізоване ліжко. Тобто все облаштували, аби передусім мамам з дітьми було комфортно, — пояснює Наталія Осадча.
Також в укритті було розвішано правила поведінки і номери поліції, швидкої, рятувальників.
Укриття — це не готель
Одного разу директорка пішла перевірити укриття й побачила, що якісь чоловік і жінка зайняли два ліжка, а мами з дітьми туляться на лавках.
— Я перепросила та сказала, що укриття — це не готель. Коли люди в Києві спускаються у метро, вони беруть із собою спальники та намети. А ми в садочку облаштовували місця для мам із дітьми. У відповідь дізналася про себе багато неприємного, — згадує керівниця садочка.
Як з’ясували журналісти «Київського моря», це не перший конфлікт в укритті. Ще 2023 року до директорки дитячого закладу звернувся військовий зі скаргою, що його дружину і дочку насварили та образили в укритті, а також не дали присісти на ліжко. Сказали, мовляв, усе зайнято, треба раніше приходити і займати місця. У таких випадках директорка порадила людям викликати поліцію.
Нині в укритті встановили відеокамери, і в разі виявлення правопорушень або фактів псування майна матеріали передаватимуть до правоохоронців.
— Ми всі зараз у складних умовах. Але війна не дає права втрачати людяність. Діти під час сирени мають відчувати безпеку, а не приниження від дорослих, — резюмувала Наталія Осадча.

Читайте також

Два роки чекали на диво

Забрала хвороба

Право на власне майбутнє

Вимір відповідальності

Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

«Плани, яким не судилося здійснитися»
Два роки чекали на диво
Забрала хвороба
Право на власне майбутнє
Вимір відповідальності
Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує
«Плани, яким не судилося здійснитися»
«Завжди допомагав товаришам»
«На нього завжди можна було покластися»
Загинув на Донеччині за Україну