Гартування холодом: чому ця зима нас не зламає
Дата публікації: 05.02.2026
Початок 2026-го став для нас іспитом на міцність. Масовані обстріли та аномальні морози перетворили цю зиму на найважче випробування за час війни. У свіжому номері «Київського моря» розповідаємо, як громада тримає удар: від боротьби за тепло до порятунку тих, хто втратив дім. Про виклики, що не зламали, та людяність, яка зігріває краще за опалення
Січень зустрів нас не просто морозами, а справжнім випробуванням на міцність. Україну накрила чи не найсуворіша зима за весь час повномасштабної війни. Стовпчики термометрів, що подекуди опускаються до позначки -20, крижаний вітер і снігопади стали тлом для нашої щоденної боротьби. Цим користується підступний ворог — росіяни продовжують підло бити по цивільній інфраструктурі, намагаючись занурити нас у повну темряву та безпорадність.
Сьогодні багато хто з нас знає, що таке годинами чекати на ввімкнення світла, як це — коли разом з електрикою зникає вода й холонуть батареї. Проте навіть у найглибшій темряві ми знаходимо світло — у взаємодопомозі, стійкості сусідів по громаді, гарячому чаї, яким ділимося з ближніми.
Саме цій темі — нашим спільним зимовим випробуванням — присвячено головний матеріал номера. Ми детально розбираємося, як Петрівська громада виживає в умовах перебоїв з комунальними послугами. Окрему увагу приділили тим, кому найважче — родинам, чиї оселі були зруйновані ворожими обстрілами. І, звісно, не забуваємо про фронт: поки ми боремося за комфорт у хатах, наші захисники тримають оборону у крижаних окопах. Закликаю кожного не залишатися осторонь і підтримати збір Алли Дерепи на тепловізори та обігрівачі для воїнів.
На жаль, війна продовжує забирати найцінніше — відчуття безпеки та власної домівки. Ви прочитаєте історію родини Вовкодавів із Нових Петрівців. Ворожий дрон перетворив їхню затишну оселю на попелище. Ця розповідь не лише про трагедію, а й про солідарність нашої громади: про друзів, сусідів і місцеву владу, які прийшли на допомогу, аби розібрати руїни. Ми публікуємо реквізити для підтримки родини, бо віримо, що разом зможемо повернути їм надію.
Зима і війна не шкодують нікого, і наші менші брати — не виняток. У нашій статті ми розповідаємо про будні приватного притулку «Дукат» у Старих Петрівцях. Людмила Гедзенюк опікується майже сотнею собак та котів, частину з них військові врятували з гарячих точок. Дрова закінчилися, солома — єдиний порятунок від холоду у вольєрах. Це матеріал про те, що людяність не має бути «не на часі». Закликаю вас допомогти притулку теплими речами, кормом або просто доброю справою.
Та навіть у цей суворий час є місце для чистої краси, що надихає. На вас чекає захоплива розповідь про «танець на заході сонця». Фігуристка Катерина Баглюк підкорила мережу своїм виступом на кризі нашого замерзлого Київського моря. Ці кадри нагадують, що краса навколо нас вічна, а мрії мають здійснюватися,
попри всі виклики і негаразди.
Ми обов’язково вистоїмо. Бо темрява навколо лиш яскравіше підсвічує справжніх людей. Кожен донат, кожна зігріта тварина чи простягнута сусідові рука допомоги — це наша спільна відповідь холоду і ворогу. Ми — сильніші за них!
Тримайтеся й бережіть себе та своїх близьких. Слава Україні!
Олександр Сагура, засновник газети «Київське море»
Читайте також

Два роки чекали на диво

Забрала хвороба

Право на власне майбутнє

Вимір відповідальності

Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

«Плани, яким не судилося здійснитися»
Два роки чекали на диво
Забрала хвороба
Право на власне майбутнє
Вимір відповідальності
Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує
«Плани, яким не судилося здійснитися»
«Завжди допомагав товаришам»
«На нього завжди можна було покластися»
Загинув на Донеччині за Україну