Тяжка втрата
Дата публікації: 09.11.2023
Жовтень, на жаль, приніс сумні новини для всієї Петрівської громади. Додому на щиті повернулося двоє військовослужбовців Збройних сил України зі Старих Петрівців. Жителі громади вшанували своїх героїв навколішках та з квітами
23 жовтня петрівчани попрощалися з назавжди 33-річним захисником Максимом Панченком, який загинув 14 жовтня 2023 року в боях під Авдіївкою під час артилерійського обстрілу. Рідні дуже важко переживають втрату, їм несила говорити про Максима як загиблого. З найближчих родичів у нього залишилися сестра і брат, батьки давно померли.
– Він не любив робити якусь показуху, був людиною прямою і говорив те, що думав, – пригадує сестра Максима Юлія Панченко. – Він розумів, куди іде та що його там чекає.
Максим Панченко був мобілізований 7 листопада 2022 року. Мав військовий досвід, ще у 25 років підписав контракт на 2 роки з Нацгвардією. Навесні 2023-го дістав поранення в ногу, проходив реабілітацію, деякі осколки так і залишилися з ним. Максим ще трохи накульгував, бо не підіймалася ступня, коли повернувся до служби. Хоча, зазначає Юлія, міг бути комісований, але на його травми просто заплющували очі.
– Він страшенно переймався товаришами з фронту. Розумів, що там багато молодих і недосвідчених, а його досвід дуже знадобиться.
Максим не раз брав участь у відбитті своїх у росіян, був надзвичайно сміливим, нікого не покидав у біді. Та й узагалі жив для інших людей, був відданий побратимам і сім’ї, практичний, завжди дотримував свого слова, – розповідає Юля.
Рідним і друзям невимовно бракуватиме Максима Панченка, а його подвиг назавжди записаний в історію Петрівської громади.
24 жовтня у Старих Петрівцях в останню путь провели ще одного військовослужбовця – Олександра Борецького. Народився він 1988 року в селі Карапиші Миронівського району Київської області. Та останні три роки жив у Старих Петрівцях. Тож прощалися з воїном і петрівчани, і жителі його рідного села.
Воювати захиснику довелося всього місяць та один день. 5 серпня 2023 року його мобілізували, після чого було навчання за кордоном і поїздка на фронт.
Загинув Олександр 8 жовтня 2023 року в Запорізькій області під час виконання бойових обов’язків. Без чоловіка залишилася дружина, а без батька – двоє маленьких дітей 2012 і 2023 року народження.
Ми звʼязувалися з рідними, аби розповісти про героя більше, та їм важко впоратися з горем утрати. Висловлюємо свої глибокі співчуття! Та готові повернутися до цієї теми, коли настане час.
Вічна й світла пам’ять нашим полеглим Героям!
Фото з Фейсбук-сторінки Петрівської сільської ради
Читайте також

Два роки чекали на диво

Забрала хвороба

Право на власне майбутнє

Вимір відповідальності

Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує

«Плани, яким не судилося здійснитися»
Два роки чекали на диво
Забрала хвороба
Право на власне майбутнє
Вимір відповідальності
Пам’ять, що гартує, та відповідальність, що рятує
«Плани, яким не судилося здійснитися»
«Завжди допомагав товаришам»
«На нього завжди можна було покластися»
Загинув на Донеччині за Україну